Під час традиційних весняних обліків копитних у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику науковці зафіксували найбільше за історію спостережень стадо оленів шляхетних, яке складалося з 23 особин. Про це повідомляє Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник у Фейсбук.
За інформацією заповідника, щовесни тут проводяться маршрутні обліки копитних тварин різними методами, зокрема шляхом підрахунку екскрементів. Цей метод дозволяє точно визначити розміщення та шляхи міграції тварин, оскільки копитні залишають фекалії 16-20 разів на добу, які добре зберігаються протягом тривалого часу.
“Найчастіше копитних доводиться спостерігати з авто – на мить тварини зупиняються, придивляються і зникають у хащах. Але для детальнішого вивчення, в тому числі хронометражу активності, потрібно заздалегідь обрати місце й час, замаскуватися й чекати на вихід тварин на випас”, – пояснюють фахівці заповідника.
Читайте також: В трьох областях нарахували більше 100 тис зайців
Згідно з даними весняних обліків, з настанням тепла копитні активно переходять із сухої зимової їжі на молоду зелену рослинність. Цей процес є поступовим і важливим для правильної адаптації шлунково-кишкового тракту тварин.
У заповіднику також відзначають, що значно зросло навантаження на пасовища: зменшились запаси сухої трав’яної маси, що сприятливо впливає на біорізноманіття та зменшує ризик масштабних пожеж. Проте деякі рослини, зокрема куничник і осока, які копитні майже не їдять, досі утворюють великі скупчення сухої рослинності.
Результати спостережень показали, що чисельність коней Пржевальського та оленя шляхетного у заповіднику зросла, а лося європейського, навпаки, скоротилася. Можливою причиною цього явища у заповіднику вважають обмеження сезонної міграції через українсько-білоруський кордон.
Загалом, як стверджують у заповіднику, дані весняних обліків та спостережень свідчать про позитивну динаміку: зростання чисельності окремих видів, активне використання пасовищ і розширення ареалів проживання тварин.