У мисливському господарстві немає періоду відпочинку
Ведення мисливського господарства – клопітка та затратна справа. Причому – круглорічна. І навіть за умови виконання цілого комплексу необхідних заходів віддачі не варто чекати через рік чи й навіть два. Це робота на тривалий період. Про це повідомляє прес-служба Волинського ОУЛМГ.
Нині одним із головних завдань для лісогосподарських підприємств є створення достатньої кормової бази на зимовий період. У мисливському господарстві активне втручання людини в природні умови існування диких тварин є доцільним протягом цілого року.
Як відомо, всі дикі тварини, особливо копитні, тією чи іншою мірою відчувають нестачу корму в холодний період. При цьому якщо деякі види (олені, лосі) відносно добре пристосовані до використання бідних, одноманітних чи малопоживних зимових кормів, то інші (дикі кабани) дуже чутливі до несприятливих умов зимового періоду. Особливо якщо для дуба рік був неврожайним. За відсутності жолудів та інших природних концентрованих кормів, особливо при ожеледиці та глибокому снігу, тварини, виснажені недоїданням, швидко гинуть.
Завідувач сектору мисливського господарства Волинського ОУЛМГ Василь Сухопор щодо підготовки державними лісогосподарськими підприємствами до мисливського сезону 2019-2020 рр. зазначає таке: «Витрати на ведення мисливського господарства щороку збільшуються і, починаючи з 2014-го, зросли більш ніж втричі. Якщо в 2014 році на ведення мисливського господарства витрачалося близько 3-х мільйонів гривень, то в минулому, 2018 році – майже 12 мільйонів. Причина – збільшення витрат на будівництво вольєрів (для качок, фазанів, диких кабанів і оленів), заготівлю кормів, охорону території. На сьогоднішній день головна мета лісівників Волині – збільшити чисельність мисливської фауни та урізноманітнити її. Природі самостійно відновитися непросто, тож треба допомагати, створювати якомога сприятливіші умови для життя тварин.
Зараз у нас фактично міжсезоння. Але це не означає, що для мисливського господарства немає роботи. Найперше, над чим працюємо після завершення сезону полювання, це обліки диких тварин. Наступне завдання – створення кормових полів. Так, нашими підприємствами навесні цього року було створено близько 120 гектарів кормових площ . Цілей тут декілька: це утримання фауни на своїх територіях у лісових масивах, покращення кормової бази та запобігання нанесенню шкоди сільському господарству дикими тваринами. Лісівники створюють кормові поля в лісових масивах. Тут висівається овес, садиться топінамбур та багато інших кормових культур.
Не менш важливе завдання – облаштування солонців. Без солі тварини будуть мігрувати, отже ведення мисливського господарства унеможливлюється. Лісівники постійно будують нові солонці, дбають про збереження – облаштовують їх якомога більше.
Основна літня робота лісівників – заготівля кормів. Нашими підприємствами уже заготовлено близько 150 тисяч кормових віників. Вони спеціальним шляхом висушені, оброблені сіллю, а в зимовий період викладаються для підгодівлі диких тварин».