У розвиток вольєрного господарства волинські лісівники останнім часом вкладають чимало зусиль та ресурсів. Пояснюють: це звичайна світова практика збільшення популяції та чисельності диких тварин. Тривала, недешева, але дієва. А ще вольєри потрібні для наукової, виховної роботи. Будують їх також із метою реабілітації. При цьому тварини живуть у контрольованому середовищі і водночас – у максимально наближених до природи умовах.
Близько 200 гектарів – саме така площа вольєрів для диких тварин на Волині. Загалом їх понад 20, точну кількість зараз називати не варто, тому що навіть зараз їх продовжують зводити у деяких лісомисливських господарствах. Наприклад, у ДП «Горохівське ЛГ» будуть вольєр для фазанів. Аби ввести його в експлуатацію, потрібно не один місяць роботи і в межах 100 тисяч гривень на матеріали.
Завідувач сектору мисливського господарства Волинського ОУЛМГ Василь Сухопор розповідає, що тварин у вольєри завозяться молодняком – для того, щоб вони швидше адаптувалися до умов середовища, в якому згодом житимуть. Весь час, поки звірі мешкають у контрольованому середовищі, про них піклуються лісівники – годують, дбають, щоб була достатня кількість води, встановлюють солонці. Згодом молодняк випускається в угіддя, а маточне поголів’я залишається у вольєрі.
Кожного року єгері випускають на волю десятки диких качок та фазанів, раз у два роки – кабанів, а через три-чотири – оленів та ланей. Завдяки цьому популяція тварин, в тому числі, червонокнижних, на Волині зростає.
Найближчий такий вольєр – поблизу Луцька у Воротневі. Він знаменитий із багатьох причин. По-перше, там щодня бувають сотні відвідувачів, які згодом викладають фото та відео у соцмережах. По-друге – тим, що окремі громадські активісти – чи то через некомпетентність, або ж свідомо, поширюють різні чутки. Насправді, зазначає Василь Сухопор, вольєр діє абсолютно законно. Та й виконує чимало функцій. Крім того, що так лісівники планують збільшити кількість оленя у воротнівському лісі, вольєр виконує рекреаційну роль. Ну хто не захоче погодувати у лісі лань чи оленя благородного, які тут мешкають? А вони – через постійний контакт із людьми, стають не такими вже й дикими.
Воротнівський ліс – це не лише заказник, як усі звикли вважати. Лісництво має також експлуатаційну частину, тобто територію, де ведеться традиційне господарювання. Вольєр розміщений саме на цій експлуатаційній зоні. На понад 8 гектарах території утримуються лані та олені благородні, які згодом стануть постійними мешканцями місцевого лісу.
Василь Сухопор розповідає, що спеціально для тварин, які мешкають у таких вольєрах, єгері заготовляють тонни сіна та сотні кормових віників. Турбота про тварин постійна і відбувається чітко за вимогами. Тож навіть, якщо звірів випускають, вони ще довго мешкають неподалік загорожі. Тому що звикли. А особливо ліниві та нахабні – приходять на місця звичної підгодівлі і через кілька років існування у природному середовищі.
Прес-служба Волинського ОУЛМГ