Для того щоб дотримуватись заходів профілактики при обробці та використанні трофеїв, мисливцеві необхідно мати основні знання про хвороби диких тварин.
Хвороби диких тварин поділяються на два види: інфекційні та інвазійні. Багатьом інфекційним захворюванням піддаються не тільки дикі, але й домашні тварини. Деякі смертельні захворювання цього виду можуть створювати небезпеку і для людей.
Профілактика захворювань
Для попередження захворювань та їх ліквідації необхідно дотримуватись таких правил:
– не давати на полюванні собакам внутрішні органи і м’ясо;
– не розкидати на території тушки відстріляних тварин;
– виділити спеціальне місце для поховання тварин;
– використовувати вбиральні, недоступні для тварин;
– знезаражувати місця утримання мисливських собак та іншої живності;
– знищувати бродячих домашніх тварин і гризунів;
Сибірська виразка
Заразною хворобою людини, диких і домашніх тварин є сибірська виразка або сибірка. Збудником інфекції може стати хвора тварина. Особливу небезпеку несе труп тварини – є розповсюджувачем хвороби. Основним паразитом є аеробна бацила, яка поза організмом тварини утворює спори, а всередині – капсули. Поширюється із забрудненою, підприємствами для переробки тваринної сировини, водою.
Головна причина хвороби тварин.
Головною причиною зараження тварин є поглинання інфікованого корму та води. Найчастіше людина заражається шкірною формою захворювання через подряпини і інші поранення шкіри обличчя та рук. При цьому з’являється синювато-червоний міхур з червонуватою рідиною.
Сказ
Відноситься до гострих інфекційних хвороб. Передається зі слиною при укусах. Схильні до зараження люди, птахи і домашні тварини. Характерні ознаки: різка дратівливість і полохливість, що переростає в буйство. Тривалість прихованого періоду (від 10 до 1 року) залежить від місця укусу і наскільки воно віддалене від нервової системи.
Як боротися зі сказом?
Негайно ізолювати або приспати хворих на сказ. При неможливості виклику ветеринарних працівників, трупи зарити в землю на глибину не менше 2м. Дезінфікувати заражені місця 2-ох процентним розчином формаліну. Одяг випрати і пропрасувати розжареною праскою. Всім людям, що отримали укуси, негайно зробити щеплення від сказу.
Туберкульоз
Туберкульоз – хронічне захворювання як людей, так і хвороба диких і домашніх тварин. Переносниками хвороби є тварини, продукти, інфікована зовнішнє середовище, продукти тваринного походження і повітря, заражений хворими людьми. Туберкульоз має різні види проявлення. З метою профілактики ветеринар повинен перевірити тваринні продукти.
Бруцельоз
Ще один хронічний вірус, що паразитує домашню худобу, людей і деяких птахів. Маленька, майже нерухома паличка є збудником бруцельозу. Найчастішим джерелом для зараження є заєць. У людей в момент зараження температура досягає 41 ° С, після чого знову нормалізується.
Для того щоб запобігти зараженню, необхідно дотримуватися особистої гігієни при обробленні тварин.
Туляремія
Ще один вид інфекційного захворювання людей, домашніх тварин і гризунів – туляремія. І знову хвороба викликає нерухома бактерія. Джерелами зараження служать гризуни, водойми, сіно і кровоссальні комахи. Мисливцям слід бути обережними у водоймах, болотах, при купанні і нічлігу в стогах сіна.
Симптомами зараження можуть бути сильні головні болі, марення, млявість, нудота і байдужість до всього навколо.
Щоб попередити зараження слід обов’язково вакцинувати людей, вживати тільки кип’ячену воду і знищити гризунів.
Пситтакоз
Не менш заразним захворюванням є орнітоз або пситтакоз. Через прихований перебіг хвороби, здорові на вигляд, вихованці можуть бути переносниками вірусу. Зараження тварин може відбуватися через корм і повітря. Цей вірус гине при температурі 6 – 70 ° С і в 3-ох процентному розчині хлораміну через 3 години. Люди схильні до зараження при общипуванні пір’я птахів та обробленні трупів.
Симптоми: озноб, сильні болі в голові і суглобах, слабкість. У птахів – гній з ніздрів, помутніння зіниць.
Необхідно якомога швидше ідентифікувати вірус і госпіталізувати хворих.
Токсоплазмоз
Один загальний збудник – токсоплазма. Зараження, як від тварин, так і від людини. У заражених тварин уражається центральна нервова система.
Симптоми у собак: бліда слизова оболонка, кашель, блювота, слабкість. У зайців – млявість, хиткий біг, відсутність лякливості.
Відбувається зараження через контакт із середовищем, дихальний і травні тракти, статевим шляхом. Молоко, м’ясо, харкотиння, слина, сеча, фекалії є заразними.
Такспоплазмоз необхідно терміново усунути за допомогою ветеринарів чи медичних працівників.
Фасціольоз
Досить поширене печінково-глистове захворювання у тварин і людей. Паразити потрапляють в жовчні шляхи печінки активуються і викликають запалення.
Дикроцеліоз
Аналогічне попереднього захворювання. Збудник – списоподібний сисун, що вражає жовчні ходи.
Дифиллоботриоз
Схильні до захворювання собаки, лисиці, інші м’ясоїдні і прісноводні риби. Погано просмажена або проварена риба може бути джерелом зараження.
Ехінококоз
Існує дві форми: стрічкова та личинкова. Перша вражає тонкий відділ кишечника, друга – печінку, легені. Нерідко можливий смертельний результат. Вірус поширений в місцях, де не проводиться боротьба з бездомними псами і не прибирають тушки убитих тварин, внаслідок чого собаки живляться їх зараженими органами.
Трихінельоз
Схильні до захворювання люди і більше 60 видів тварин. Різні способи приготування м’яса не вбивають вірус, він залишається жити. Заражене м’ясо знищити. Зараження відбувається через поглинання м’яса з личинками паразита.
Перші симптоми зараження у людини проявляються після поглинання м’яса з вірусом: починається відрижка, нудота, блювання і біль у кишечнику. Розвивається слабкість і лихоманка. Температура до 10-го дня досягає 40-41 ° С. Через 7-9 днів обличчя і повіки опухають. Для запобігання зараженню необхідно закопувати тушки убитих і померлих тварин.
