В Закарпатській області триває сезон полювання на крижня і на пернатих загалом. А в неділю можна буде добувати вже й – фазана. Далі – більше. Адже мисливські угіддя – польові, лісові, водно-болотні – на території Берегівського району займають 59198 гектарів. Площі чималі. Тут є де розселятися звірам і є куди ходити на лови, – пише Голос України.
Тож за цими угіддями доглядають п’ять мисливських товариств і об’єднань. Саме так – доглядають. Бо все живе потребує людської турботи. Улітку, до прикладу, провели діагностичний відстріл 25 лисиць з метою виявити сказ. Тішить, що в підсумку не зафіксовано жодного захворювання. Також упродовж цілого року підгодовують, приносять сіль тощо. За перше півріччя звірам довезли понад півтори тони кукурудзяних качанів, більш як чотири тонни лугового сіна і стільки ж вівса, іншого зерна та комбікорму, сімсот кілограмів солі… І так щороку.
На цих мисливських територіях (таксацію проводили в лютому) водяться: 33 олені, 515 козуль, 143 лані, 181 дикий кабан, майже сім тисяч зайців, 435 лисиць, куниць кам’яних – 161 і куниць лісових – 176, 264 борсуки, понад 11 тисяч фазанів, під дві тисячі сірих куріпок… За цим усім справжнім царством звірів таки необхідно наглядати, підгодовувати, прибирати хворих і немічних, щоб не заражали здорових.
– Надійшли ліцензії на відстріл, зокрема, трьох десятків козулі європейської, – каже провідний мисливствознавець Берегівського лісгоспу Василь Головня.
Отже, згодом розпочнуть на них полювання.
Тепер, восени, планують відремонтувати біотехнічні вежі, впорядкувати годівниці й підгодівельні майданчики, солонці. А тоді вже доставляти у потрібні місця поживу.
Узимку триватиме підгодівля, проводитимуться масові щотижневі рейди – необхідний захист фауни від браконьєрів. А також контроль за дотриманням норм відстрілу.
– Лісівники уважно стежать за процесом мисливського полювання, – розповідає директор Берегівського лісгоспу Богдан Шойного. – Ми кажемо: Бог дав людині можливість здобич використовувати для споживання, а не для розваг. Наші предки залишили нам у спадок різних звірів, щоб ми могли – були і можуть бути й такі часи, – прогодувати себе й родини. І ми спрямовуємо полювання у правильне русло, а не на знищення молодняку. Слід дбати про завтра: берегти й любити природу!
Василь НИТКА.