В Хорватії мисливець добув 230-кілограмового оленя із 20 відростками на рогах (ФОТО)

Оцінка трофею ще чекає, але вже знають, що це буде один із рекордів. 230-кілограмовий олень – безумовно, життєвий улов Євгена, яким уже захоплюються чимало мисливців

Копривніцький мисливець, Євген Імбріовчан (42 роки) зумів відчути те, на що деякі мисливці чекають все життя, особливий улов. Євген відчув це практично на початку своєї мисливської кар’єри.

Позаминулого тижня він добув оленя, роги якого є рідкісним трофеєм, у мисливському угідді LU Lisica Hlebine, пише Podravski.hr .

Мисливець добув оленя вагою близько 230 кілограмів з 20 відростками на рогах, тобто в оленя по десять відростків з кожного боку, що є надзвичайною рідкістю. Хоча офіційна класифікація все ще очікується, дуже ймовірно, що вони матимуть рекордну кількість балів CIC, що значно перевищує ліміт для золотого трофею.

«Старші мисливці розповідають мені, що, наскільки відомо, у Хорватії на такому рівні було добуто лише двох інших оленів, один з яких належав Івіці Тодорічу, а інший був добутий італійцем. Ці роги належать до цього класу, і після оцінки вони зможуть точно побачити, де вони протистоять найкращим за всю історію», — говорить Євген.

Саме полювання проходило неподалік від Глебіна, це було нічне полювання і тривало кілька днів в очікуванні.

“Я бачив його три-чотири дні тому, але він був надто далеко, кожен день я йшов і наближався до нього. Коли я був приблизно за 120 метрів, я вистрілив і влучив йому під плече, саме туди, куди мало бути”, – пояснив свій процес полювання Євген, який вимагав багато терпіння.

За його словами, одразу після пострілу про все повідомили єгеря товариства, який виїхав у поле та зафіксував трофей, адже єгерські товариства мають чітко визначену кількість особин дичини, яку їм дозволено добути, і про кожне вдале полювання необхідно негайно повідомити єгеря товариства, який стежить, щоб все було згідно з правилами.

Невдовзі до місця полювання прибули колеги та друзі Євгена, щоб допомогти Євгену впоратися з оленем.

«Багато мисливців все життя чекають такого улову і не отримують його. Колеги дражнять мене, що тепер мені більше нічого робити на полюванні, бо я свій обов’язок виконав, навряд чи зможу добути щось більш значне, ніж це, а я полюю лише чотири роки”, – продовжує він.

Сфотографувавшись із здобиччю, відповідальні єгері одразу взялися до роботи, адже справжні мисливські товариства дуже відповідально ставляться до добутої дичини. М’ясо належало товариству і буде використовуватися для приготування мисливських делікатесів, а роги по праву належали мисливцеві.