Львівщина входить у п’ятірку областей – лідерів за кількістю хворих на сказ тварин. Цього року в області виявили 45 таких випадків. Про це розповіла Наталія Іванченко, гендиректорка Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб.
За її словами, епідеміологи почали бити на сполох у лютому-березні, коли на Львівщині стрімко почала збільшуватися кількість випадків сказу у тварин.
«Ми говоримо зараз про 6 областей, де реєструється найбільша кількість випадків сказу. На першому місці Вінницька область, а Львівщина входить в п’ятірку. На це є багато різних причин, пов’язаних з війною», – каже Наталія Іванченко.
Зокрема, раніше з гелікоптерів розкидали спеціальну вакцину по лісах для вакцинації диких тварин, а зараз це роблять вручну, тож ефективність таких профілактичних заходів впала. Також з’явилося багато безпритульних тварин, яких вимушено залишили люди, втікаючи від війни. Відстріл, як було до війни, не проводиться і збільшується кількість популяції. Усе це призводить до збільшення кількості інфікованих тварин.
Однак, Інна Свистун, директор департаменту економічного розвитку Львівської міської ради не бачать приводу до занепокоєння, ось що вона каже:
Кілька разів мене питали щодо страшного «нашестя лисиць». Все як завжди: курей крадуть, розривають котів, напевно переносять сказ. Вирішила розібратися в цій темі сама. Допис може багатьом не сподобатись, але до такої думки прийшли природоохоронці. Мисливці і власники курей без сумніву мають інакшу.
Найважливіше усвідомити, що лисиця — це місцевий вид, тож її наявність в наших ландшафтах це нормально. Полювання зараз заборонене (слава богу). Але є ініціатори відстрілу. На жаль в Львівській громаді таким ініціатором стало село Лисиничі. Назва ніби натякає на щось. А потім вони лисичкою брендують свято села.
Вакцинація звісно має проводитись, це розкидання їстівних палеток, цим займаються здебільшого лісництва. Наші спроби зробити це ініціативою управління екології на жаль не мали успіху. А дарма. В Ґданську рік тому бачила лисицю в туристичній частині міста на мості в час гульбану міста о 12 ночі. І наявність лисиці, треба сказати, дивувала тільки мене. Всі решта ставилися байдуже як до чогось звичного. І нагадаю, що вакцинація від сказу хороша річ ще й для людей, і для сторожових псів теж.
Те, що ви восени часто можете бачити лисицю, це не «нашестя», просто зараз листяна виростають і ще не вміють знайти собі місце і підходять близько до людей. Йде переділ території. Загалом чисельність лисиці залежить від чисельності гризунів. Природа регулює.
Щодо котів, то не зважаючи на всю мою любов до них, кіт на самовигулі — це інвазивний вид і створює небезпеку диким (і не тільки) птахам. Тому те що на них полює лисиця загалом не зле. Коти мають сидіти вдома. До речі, не слід вважати всіх природоохоронців «веганами». Природоохоронці в Чехії відстрілюють єнотів. А в Австралії — котів.
Щодо курей, то люди насправді мають краще будувати вольєри, а не винищувати лисиць. Ну і так, питання збереження біорізноманіття є без сумніву одним з останніх пріоритетів в уявленні пересічних мешканців, але на жаль ми залишаємо дуже мало території природним екосистемам освоюючи донедавна природні території та використовуючи отрутохімікати на полях.