Мисливець у Польщі – це зразок носія традицій і головний захисник природи. Їх там поважають і шанують всі, від малого до старого. Представники Союзу мисливців є і в парламенті, і в місцевій владі, і серед поліцейських, і серед вчених, і вчителів.
Ми постійно чуємо нарікання, що у наших мисливців не вистачає культури, традиції загублені й не передаються з покоління до покоління, а от на заході ж навпаки, мисливські традиції свято шанують, їх знання і виконання для мисливця найцінніше, цінніше за вишукану рушницю чи «золотий»трофей.
Наприклад, у Польщі, без знань традицій, тебе ніколи не приймуть у мисливці. Знання мисливської культури – одне з головних розділів екзаменаційних білетів, які потрібно знати, як «отче наш», якщо хочеш стати мисливцем і отримати членський квиток Польського союзу мисливців. І знання ці потрібно накопичувати, зберігати, передавати іншим і самому виконувати, інакше не бути тобі мисливцем ніколи.
У Польщі багато дітей мріють стати мисливцями, коли подорослішають, і не для того, щоб володіти зброєю чи стріляти по диких тваринах, ні, все навпаки, головна мета польського мисливця – зберігати і примножувати диких тварин, за це і поважають там мисливців. До того ж у Польщі, Німеччині чи то Австрії ніхто не намагається заборонити полювання, тому що всі розуміють, що мисливство – це традиція, яка зберігається тисячоліттями, це частина історії країни.
Традиція полювання у Польщі зробила великий внесок у матеріальну та духовну культуру народу, це відображено в мистецтві: літературі, живописі та музиці.
Культурна складова мисливства в Польщі і сьогодні на високому рівні, і проведення Польським союзом мисливців культурних заходів вражають своїми масштабами і кількістю. У них беруть участі не тільки мисливці з усієї Європи, а й прості польські родини. Союз мисливців кожен місяць проводить по кілька заходів – змагань, виставок, семінарів, конкурсів для дітей і дорослих, освітніх програм і, звичайно ж, фестивалів.
Наприклад, за останній місяць Союзом мисливців Польщі організовано: семінар жінок, які захоплюються полюванням «Діані бути», в якому взяло участь близько 300 жінок-мисливців з усієї Польщі; два змагання зі стрільби – «Кубок Браунінг і Вінчестер» та «Кубок FAM»; семінар для жінок «Діана після полювання»; два національних та три регіональних конкурси мисливських сигналів, віршів і пісень; XII Міжнародна мисливська виставка ЕКСПО-Гебертус; змагання «Рік мисливця» і «Мисливці в мережах»; у Вроцлавській опері відбувся гала-концерт мисливського ансамблю «Музика мисливців».
Мисливська етика
Найсвятіше для польського мисливця – Правила мисливської етики.
Правила – це історично сформований перелік канонів мисливця, які він зобов’язаний шанувати і виконувати. Ось головні з них:
Мисливець повинен піклуватися про рідну природу, охороняти її для майбутніх поколінь.
Мисливець під час полювання і розведення тварин повинен пам’ятати і враховувати специфіку сільського та лісового господарства, знаходити взаєморозуміння з власниками земельних ділянок та лісівниками, поважати їхню роботу і уникати пошкодження полів і лісів, допомагати у запобіганні та ліквідації пожеж та шкоди, завданої мисливськими тваринами. Захищати державну власність. Поведінка мисливця має формувати позитивну думку у суспільстві.
Мисливець повинен поважати право на життя кожної тварини, захищати їх від загроз, проводити полювання тільки відповідно до планів, на встановлені види і в затверджені терміни, боротися з браконьєрством.
Мисливець не повинен шукати матеріальних благ від полювання. Найбільше задоволення мисливця має бути від спілкування з природою та взаємодії між мисливцями.
Мисливець повинен виконувати свої обов’язки чесно, піклуватись про власність Союзу мисливців, спільно брати участь у всіх заходах організації.
Мисливець повинен бути компетентним і відповідальним, поглиблювати свої знання про мисливство, екологію, економіку та культуру.
Володіння і використання мисливцем зброї вимагає особливої відповідальності.
Мисливець зобов’язаний перевіряти ефективність пострілу і знайти підранка якнайскоріше, щоб дичина не страждала.
Мисливці повинні дбати про мисливські традиції, які включають в себе: клятву мисливця, підхід до полювання, прикрашання гілкою «лома», покут, клятву мисливця, хрещення мисливця, участь у заходах мисливців, використання мисливських сигналів тощо.
Мисливець під час полювання повинен бути одягнений в охайний камуфляж, а під час офіційних зустрічей бути в однострої (форменому одязі) мисливської організації.
Не турбувати зайвий раз своєю присутністю диких тварин.
Мисливець повинен рахуватися з мисливським собакою, як з компаньйоном і помічником на полюванні, турбуватися про нього, доглядати за ним, забезпечити йому спокійну старість.
Мисливця потрібно поважати за його мисливські трофеї, а він, відповідно, повинен берегти їх та отримані за них нагороди та медалі, брати участь у виставках трофеїв з освітньою метою.
Під час стихійних лих мисливець зобов’язаний надавати допомогу тваринам і довкіллю.
Польща є країною з багатими мисливськими традиціями. Впродовж століть тут була сформована багата мисливська мова, яка є важливою частиною національної спадщини.
Мисливська мова
Мова полювання має глибоке коріння у польських традиціях. Мисливська культура охоплює широкий спектр лексики, зокрема: довкілля, мисливське господарство, соколине полювання, собаківництво, зброю, набої, одяг, мисливські традиції, звичаї і саме полювання.
Мисливські сигнали
Сигнали – це надійна система зв’язку і їх використання покращує колективну організацію полювання, підвищує їх безпеку і музичне оформлення. Відповідають за звуковий супровід полювань – сигнальники.
Клятва мисливця
Клятву дає мисливець-початківець, вступаючи у світ полювання. Зазвичай робиться це під час колективного полювання (після привітання) або в інших випадках, наприклад, на засіданні районної ради Союзу мисливців, загальних зборах мисливців та інших мисливських урочистостях.
На початку полювання сигнальники грають сигнал «Підхід до полювання». Під час урочистої клятви мисливець-початківець повинен бути в супроводі свого наставника, який взяв шефство над ним під час проходження практичної підготовки та теоретичних курсів. Клятву приймає найстаріший мисливець.
Клятву мисливець-початківець дає з непокритою головою на лівому коліні, обличчям до старшини, тримаючи зброю вертикально в лівій руці. Наставник тримає праву руку на лівому плечі молодого мисливця. Всі мисливці, члени церемонії, знімають шапки і тримають їх у лівій руці. Мисливець-початківець говорить наступні клятви:
Вступивши до лав польських мисливців урочисто клянусь:
• Старанно дотримуватися правил полювання;
• Дотримуватися етики мисливця;
• Зберігати мисливські традиції Польщі;
• Захищати рідну природу;
• Дбати про добре ім’я і гідність польського мисливського братства.
Після закінчення церемонії, мисливець встає і приймає присягу: «На славу польського мисливства, будь правильним мисливцем, нехай тебе обдарує ліс!» Присутні на зборах мисливці відповідають: «Дари лісу». Сигнальники грають «Дари лісу!» Після гри сигналів мисливці одягають головні убори. Прийнявши присягу, мисливець дякує опікуна за зусилля і час, які він витратив, передаючи йому свій досвід. Поклявшись, мисливець приймає вітання та побажання друзів, а потім приєднується до колективу.
Хрещення полюванням
Це дуже стародавній звичай, пов’язаний з добуванням на полюванні першої дичини певного виду.
На початку мисливського хрещення сигнальники грають сигнал «Підхід до полювання». З непокритою головою мисливець стає на ліве коліно (спиною до дичини), тримаючи зброю у лівій руці. При хрещенні, всі мисливці беруть участь у церемонії, стоячи зі знятими шапками, тримаючи їх у лівій руці.
Керівник священного дійства, мисливським ножем або пальцем позначає кров’ю добутої дичини символ (можна у вигляді хреста) в районі лоба мисливця з такими словами:
«За багатовіковою традицією я хрещу тебе, малюючи знак і бажаючи лісових дарів!»
Мисливець відповідає: «Во славу польського мисливства!»
Сигнальники грають сигнал відповідний «Покуту» для даного виду великої дичини, а для дрібної дичини «Дари лісу», закінчуючи церемонію.
Підхід до полювання
Коли мисливець добув на полюванні свого першого великого звіра, то проводять церемонію мисливського підходу. На початку підходу сигнальники грають «Підхід до полювання». Ця церемонія здійснюється також як і церемонія хрещення, головне, щоб позначення кров’яним символом проводилося тільки за допомогою ножа. Слова церемонії підходу наступні:
«За багатовіковою традицією відношу тебе до лицарів святого Губерта і позначаю кров’яним символом. Залишайся завжди вірним лісу і моральним нормам і правилам полювання, дотримуйся мисливських законів. Бажаю тобі дарів лісових».
Мисливець відповідає: «Во славу польського мисливства!»
Сигнальники грають сигнал підходу для даного виду великої дичини, а в кінці церемонії підходу грають «Дари лісу». Під час церемонії, учасники залишаються з непокритими головами.
У разі мисливського хрещення або мисливського підходу, мисливець залишає кров’яний знак до кінця полювання.
Прикраса гілкою «лома»
Звичай прикрашати гілочкою «лома» – це церемонія поваги до великого звіра. «Лом» – це відламана гілка дерева або куща, що характерна для місця, у якому був добутий на полюванні звір. «Лом» на колективному полюванні, зазвичай, вручає керівник полювання, на індивідуальному – напарник. При відсутності напарника, мисливець декорує «ломом» звіра сам, а частину «лома» прикріплює собі до головного убору.
Церемонія проходить безпосередньо після добування звіра на полюванні до патрання. Мисливець стає з боку тварини так, щоб йому було видно кульовий отвір. Ведучий церемонії вкладає частину «лома» звіру до рота, як «останній кус», іншу частину «лома» кладе на місце кульового отвору, а потім, розділивши цю частину «лома» зі слідами крові, подає лівою рукою на капелюсі або ножі мисливцю, який добув дичину, одночасно подає йому праву руку і бажає дарів лісу! Сигнальники грають «Покут», сигнал відповідний для даного виду полювання на велику дичину. При добуванні хижака, вкладати в рот «лом» не слід. Мисливець носить «лом» до кінця полювання.
Покут
Це традиційний звичай закінчення полювання, що виражає повагу мисливця до добутої дичини. Здобуту на полюванні дичину звозять в одне місце – «Покут», де дичині віддають належне шанування.
Місце «Покуту» має бути попередньо підготовлене, мати настил з хвойних гілок, очерету або інших доступних у даній місцевості гілок.
На «Покуту» добуту дичину розташовують за ієрархією, кожен вид в окремому ряду в такому порядку: лось, олень європейський, олень плямистий, лань, муфлон, кабан, козуля; наступний ряд дрібна дичина і хижаки: борсук, лисиця, куниця, тхір, єнотовидний собака, єнот, норка американська; далі: заєць, дикий кролик; потім птахи: рябчик, вальдшнеп, фазан, куріпка, дикі гуси, дикі качки, лиска. Тварин укладають на правий бік.
Традиція «Покуту» нагадує учасникам полювання про те, щоб ті не перевищували кількість добутої дичини, розташованої на «Покуті». «Покутом» управляє керівник полювання. Сигнальники стоять за спинами розкладеної дичини і грають сигнал «Збір мисливців». Мисливці шикуються зі зброєю навпроти керівника полювання з боку голів добутої дичини. Загоничі розташовуються з лівого боку від керівника полювання, перпендикулярно ряду мисливців.
На початку «Покуту» сигнальники грають «Кінець полювання». Керівник полювання оголошує результати полювання або подає звіт про процес полювання. Сигнальники грають сигнали по кожному добутому виду тварини у відповідності з ієрархією. Керівник полювання оголошує і прикрашає короля полювання і віце-королів. Сигнальники грають «Король полювання». Наприкінці «Покуту», керівних дякує присутнім за участь у полюванні, а місцю проведення полювання – за дари. Останнім штрихом є сигнал «Покут» і «Дари лісу». Сигнали «Покуту» і сигнал «Дари лісу» учасники полювання слухають з непокритими головами.
Культ святого Губерта
Формами поклоніння покровителю мисливців – є губертовське полювання, свята св. Губерта в мисливських колах, регіональних та центральному представництвах Польського союзу мисливців. А також проведення губертовських церковних служб та інших ознак культу святого Губерта, таких як святі лики і камені. Урочистості на честь святого Губерта святкуються 3 листопада у відповідності зі сценарієм організаторів.
Святкові полювання
У Польщі традиційними святковими полюваннями є Різдвяні та губертовські полювання. У деяких колах полювання організовують у Новорічну ніч, а також на відкриття і закриття сезону полювання.
Губертовські полювання
Ці полювання мають особливе значення у традиціях польських мисливців. Як правило, полюванню передує губертовська церковна служба, яка проходить у церкві, каплиці або в угіддях. Відзначається вона урочистим церемоніалом, мисливці у формі з прапором кола, мисливським музичним супроводом і прикрасою вівтаря.
Губертовське полювання завершується мисливським бенкетом, з дегустацією мисливської кухні. На це полювання, зазвичай, запрошують представників місцевих органів влади та партнерів мисливських кіл. У мисливському бенкеті беруть участь і родини мисливців.
Різдвяні полювання
Це найстародавніші традиційні польські полювання. Традиція каже, що це полювання повинно бути коротким і за старовинним звичаєм мисливці символічно діляться облатками і кармою з дичиною.
Мисливський прапор
Прапор є найважливішим об’єднуючим символом мисливців, а також символом для підняття престижу мисливської організації. Ставитися до прапора потрібно з повагою і честю. Потрібно гідно обходитися з прапором під час урочистостей, транспортування і зберігання.
Ось ми коротко і познайомилися з традиціями польських мисливців і тепер можемо судити про їхню культуру та порівнювати її з нашою.
На жаль, в останні роки в Україні мисливська культура почала забуватися і деградувати, нею ніхто не займається і практично ні хто не пам’ятає, ставлення з боку населення до мисливців погіршилося, повагу практично втрачено. Але ж без цього неможливо побудувати розвинуте мисливське господарство, так як це основа, яка об’єднує мисливців між собою і робить єдиним цілим мисливців і суспільство. Розвиваючи економічну складову мисливського господарства, потрібно відроджувати і духовну, невід’ємну частину мисливства, це треба пам’ятати, бо без цього не буде майбутнього у нашого мисливського господарства.
Підготував Роман НОВІКОВ
© “Лісовий і мисливський журнал”
