За 5 років браконьєрам виписали штрафів майже на 2,7 мільйона гривень

Державне агентство лісових ресурсів України щорічно звітує про стан охорони мисливських угідь та боротьбу з браконьєрством. “Криниця мисливця” проаналізувала публічні звіти голови відомства за 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 рік, щоб відстежити динаміку цього процесу.

У 2019 році в Україні на порушників правил полювання було складено 2860 протоколів та накладено штрафів на суму 624 тис. грн. Левову частку протоколів (77,6%) оформили працівники підприємств Держлісагентства. На другому місці – УТМР (12,8%), на третьому – Мінприроди (7,6%).

2020-й приніс зростання кількості протоколів до 3275 та суми накладених штрафів до 770 тис. грн. Частка протоколів, складених працівниками Держлісагентства, дещо знизилась (до 65%), натомість зросла роль Держекоінспекції (16%) та УТМР (14,5%). Цього ж року браконьєри завдали збитків на суму 936 тис. грн, з яких відшкодовано лише 460 тис. грн.

2021 рік став піковим і за кількістю складених протоколів (3152), і за сумою накладених штрафів (742,8 тис. грн). Держлісагентство знову вийшло на перше місце (74,1%), за ним – УТМР (12%) та Держекоінспекція (11,5%). Цього ж року відомство суттєво оновило матеріально-технічну базу для боротьби з браконьєрством, закупивши 37 пікапів, 24 квадроцикли, патрульний човен, 27 тепловізорів та квадрокоптер.

На жаль, війна внесла свої корективи. У 2022 році кількість протоколів знизилася до 827, а сума штрафів – до 316,8 тис. грн. Держлісагентство забезпечило 80% протоколів, Держекоінспекція – 11%, УТМР – 8%.

Минулий, 2023 рік, показав подальше зниження активності по боротьбі з браконьєрством. Кількість протоколів впала до 656, сума штрафів – до 218,1 тис. грн. При цьому частка Держлісагентства залишилась високою (74,8%), а на другому місці опинилась Держекоінспекція (20,9%). Попри це, збитки від браконьєрства склали 916 тис. грн, з яких відшкодовано 582 тис. грн.

Отже, загальна сума штрафів, накладених на порушників правил полювання за 2019-2023 роки, сягнула 2 млн 671 тис. грн. При цьому левова частка протоколів стабільно припадає на Держлісагентство. Пікові показники боротьби з браконьєрством зафіксовані у допандемічний та довоєнний період.

На жаль, у проаналізованих звітах відсутня конкретизація, за які саме порушення складалися протоколи та накладалися штрафи. Не наводяться приклади резонансних випадків браконьєрства. Така інформація була б корисною для розуміння найбільш поширених видів порушень та оцінки ефективності роботи природоохоронних органів.

Попри це, звіти демонструють серйозність проблеми браконьєрства та важливість посилення боротьби з цим явищем. Сподіваємося, що з перемогою України ситуація покращиться, а звітність стане більш деталізованою та інформативною. А поки що дякуємо всім причетним за важливу роботу навіть у таких складних умовах! Віримо, що спільними зусиллями вдасться мінімізувати браконьєрство та зберегти природні багатства нашої країни.

А яка ваша думка щодо боротьби з браконьєрством в Україні? Чи варто підвищувати штрафи та посилювати відповідальність? Чекаємо на коментарі!