Битва радянських “вертикалок”: ІЖ-27 проти ТОЗ-34
Нещодавно на сторінці “Криниця мисливця” у Facebook Володимир Соломко поцікавився, коли нарешті відбудеться довгоочікуване порівняння двох легендарних радянських рушниць – ІЖ-27 та ТОЗ-34. Ми не могли залишити без уваги це питання, адже багато наших читачів зберігають ці надійні “вертикалки”, чекаючи на той час, коли Україна переможе, відкриється полювання і можна буде знову взяти до рук улюблену зброю.
Безумовно, зараз, в умовах триваючої російсько-української війни, яка ось уже третій рік забирає життя наших захисників, захисниць і мирних громадян, полювання як вид діяльності відійшло на другий план. Від 24 лютого 2022 року, з початку повномасштабного вторгнення, в Україні діє заборона на полювання. Та попри все, інтерес до мисливських рушниць не згасає. Тож сьогодні ми вирішили відгукнутися на запит Володимира і підготувати порівняльний огляд ІЖ-27 та ТОЗ-34, спираючись на архівні дані та відгуки досвідчених мисливців.
ІЖ-27 – дітище Іжевського механічного заводу. Ця рушниця була розроблена на початку 70-х років під керівництвом конструктора Климова як глибока модернізація моделі ІЖ-12. Серійне виробництво ІЖ-27 стартувало у 1973 році. Стволи рушниці виготовлені з високоякісної ствольної сталі 50РА, запресовані в муфту і спаяні на бокових планках. Дульне звуження становить 1 мм (повний чок) для верхнього стволу і 0,5 мм (получок) – для нижнього. Ударно-спусковий механізм (УСМ) вирізняється простотою і надійністю конструкції. Цівка і приклад рушниці кріпляться до колодки за допомогою цільного ложевого гвинта. Всього було виготовлено понад 1,5 млн екземплярів ІЖ-27 різних модифікацій.
ТОЗ-34 – творіння конструкторської думки Тульського збройового заводу. Ця рушниця була сконструйована Коровяковим і запущена в серійне виробництво в 1965 році. Головна особливість ТОЗ-34 – низька посадка стволів, що досягається завдяки оригінальному способу з’єднання їх зі ствольною коробкою через кільцеві шарніри і цапфи. Такий підхід дозволив істотно зменшити габарити і масу рушниці в порівнянні з аналогами. УСМ в ТОЗ-34 дещо складніший, ніж в ІЖ-27: курки і бойки виконані у вигляді окремих деталей. Дульні звуження становлять 1-1,25 мм для верхнього стволу і 1 мм – для нижнього. Завдяки вдалій конструкції на базі ТОЗ-34 було створено чимало штуцерів і комбінованих рушниць. До початку 90-х років минулого століття було виготовлено близько 1,5 млн одиниць цієї моделі.
Порівняльний аналіз двох “вертикалок” показує, що ІЖ-27 вирізняється простішою і надійнішою конструкцією, а тому краще підходить для експлуатації у жорстких умовах. ТОЗ-34, в свою чергу, має меншу масу і більш ергономічну форму, що забезпечує дещо вищу купчастість бою. При цьому ІЖ-27 розрахована під потужніші мисливські заряди, а ТОЗ-34 – під легші. Відтак, ІЖ-27 демонструє кращі результати при стрільбі на далекі відстані, тоді як ТОЗ-34 ефективніша на близьких і середніх дистанціях.
Отже, попри схожість ТТХ і солідний вік, кожна з цих рушниць має свої сильні сторони. ІЖ-27 приваблює невибагливістю і універсальністю, а ТОЗ-34 – легкістю і більшою пристосованістю до стрільби навскидку. Обидві моделі однаково поширені і шановані серед українських мисливців, про що свідчать численні відгуки власників.
Та в умовах війни головне – не ТТХ і не вишуканість обводів улюбленої “вертикалки”, а міцність духу і твердість руки, що тримає зброю. Бо зараз доля України вирішується не на мисливських стежках, а на полі бою. І від пильності, мужності і стійкості наших захисників залежить, коли і за яких умов кожен з нас зможе знову вийти на полювання.
Тож бажаємо воїнам ЗСУ влучності, витримки і Перемоги!
3 коментарі до “Битва радянських “вертикалок”: ІЖ-27 проти ТОЗ-34”