Олег Слободяник, голова Шполянської районної організації УТМР на Черкащині, який пройшов бойовий шлях як у 2014 році, так і з перших днів повномасштабного вторгнення, поділився досвідом управління мисливським господарством в умовах війни. Про це повідомляє Українське товариство мисливців і рибалок – УТМР.
“24 лютого 2024 року в ніч я був вже під Гостомелем. Рік відвоював, отримав поранення під Бахмутом”, – розповідає Олег Слободяник, який ще у 2014 році добровольцем пішов на фронт, а після повернення успішно відновив роботу районної організації.
За його словами, війна значно вплинула на діяльність товариства – кількість членів скоротилася з 500 до 200 осіб, багато досвідчених мисливців зараз захищають країну. Попри це, завдяки відданій роботі єгерської служби вдалося не лише зберегти, а й примножити популяцію дичини в угіддях.
Читайте також: На Черкащині відкрився сезон полювання на лисицю та “копито”
“Нашій області трохи легше, пощастило в минулому році відкрити хоч і коротенький, але сезон полювання. ОВА пішла нам на зустріч. Виходи мисливців в угіддя підтвердили, що дичина є. Були такі загінки, що добували й до 10 голів кабана. Полювали й на козулю та лисицю”, – зазначає Слободяник.
“Не можна зневажливо ставитись до мисливців, бо саме вони одні з перших стали на захист нашої землі, добровольцями йшли на фронт. Не влада стримала ворога на Сумщині, Чернігівщині, Київщині.., а простий люд, в тому числі, мисливці зі своєю власною зброєю”, – наголошує керівник організації.
“Наша позиція така, поки йде війна – жодних гулянок, зайвої стрілянини, фотографування… Не на часі. Ми попереджаємо мисливців, що це, взагалі, не полювання, як таке, а регулювання чисельності диких мисливських тварин до яких ми долучаємо мисливців”, – підкреслює Слободяник.