Пропонуємо вашій увазі думку Голови Асоціації користувачів мисливських і рибальських господарств Олександра Безкоровайного щодо заборони полювання на лося, і взагалі, щодо діяльності “природозахисників”.
– Як би природоохоронні організації дійсно займались охороною природи, то це було б дуже добре. Якщо вони так дбають про лося і про інших диких тварин, то чого вони не борються з браконьєрами. Всі ці організації фінансуються різними фондами, в тому числі, з-за кордону, головна мета яких знищити мисливське господарство в Україні, знищити конкурентів мисливських господарств країн ЄС, бо ми маємо дуже великий потенціал і за відсутності їх тиску та допомоги з боку держави, могли б скласти велику конкуренцію Заходу. Але, на жаль, можновладці цього не розуміють і замість підтримки розвитку мисливського господарства стали на бік «природоохоронців», мета яких не збереження та примноження, а знищення. На моє глибоке переконання, Служба безпеки України повинна перевірити всі ці організації і з’ясувати хто їх фінансує і задля якої мети? Чиї інтереси вони захищають?
Так, в Україні була проблема з чисельністю лося після його інтенсивного використання у минулому столітті, було введено мораторій на його добування на кілька років. Зараз, коли його чисельність мала, жодне мисливське господарство, яке зацікавлене у збільшенні чисельності лося у своїх угіддях, не буде турбувати цей вид і тим більше його знищувати. Перші, хто зраділи після введення мораторію на лося – це браконьєри. Вони аплодують стоячи. Інші отримали «плюс» до свого піару, другі – грант… А що отримав лось?
Джерело: «ЛІСОВИЙ І МИСЛИВСЬКИЙ ЖУРНАЛ»