Пес дуже любив лизатися

У мого кума була собака – Сірко .. Хороший такий пес, добрий, лизатися любив, дуже любив лизатися. Коли бачив, що є можливість облизати обличчя господаря, то ніколи не пропускав своєї собачої радості.

Вирішив кум на полювання сходити, на ведмедя. Тоді ще у нас, на Буковині ведмедики водилися, хоч і рідко. Але, кум знав, де шукати. Взяв з собою Сірка, рушниця, їжі на три дні і пішов в ліс шукати барліг.

На другий день знайшов. Берлога виявилася дивною – нора була з двох сторін. Але від одного входу до другого – наскільки метрів. А ліс – то густий, старий, – хмизу багато. Входу другого не видно.

Але, як кум міркував: «Нас – двоє. Я і Сірко. Пес розумний, службу знає, а значить – допоможе. Он як звіра чує, – відразу видно, що в барлозі господар. »

Ось і поставив кум Сірка у одного входу, суворо наказав йому лякати ведмедя гучним гавкотом. А сам – до другого ходу пішов.

Сів. Сидить. Чекає. Спочатку тихо було. Потім -шорохи якісь почулися. Кум приготувався, – звів курок і напружився. Чує – Сірко якісь звуки подає.

І тут хтось ззаду наскочив на кума і лизати почав. І, як кум каже: «Знаю, що – Сірко, бачу, що – Сірко, а срать не перестаю!»