Адриан Прокоп: Відкриття на зайця!

Ось і настало таке довгоочікуване відкриття на пух! З святом Вас друзі!

Цьогоріч це доволі сумне для мене свято, адже попередні розвідки показали, що популяція вухатого значно скоротилась відносно минулого року. І там де я нараховував більше 35-40 голів. Зараз є лише 15-20. Хоч для багатьох це лише мрія, мені особисто совість не дозволить полювати на вухатого кожен вихід. Як і попередні роки я встановив собі ліміт 2 голови. Одного до новорічного столу, одного (якщо пощастить) на закриття сезону.

Причини такого зниження можуть бути різні. Може тепловізорщик завівся, але швидше півтора місяця рясних злив безперервних в травні-червні сильно витопили мишей. І лис з голоду вибрав молодняк. Адже й популяція куріпки теж постраждала. Минулого року усі виводки були по 18-20 особин, цьогоріч сильно биті, 5-7 найбільшу 11 зустрічав. На жаль не робиться єгерська робота( Лиса тьма.

Та що я все про сумне. Отож ми з моїм товаришем недільним ранком таки вирішили прогулятись і вигуляти мою суку ягдтер’єра Вайру.

Адже для неї заєць – це особливий наркотик.

Маючи всього 2 години до роботи (благо робота в 10 хв від місця полювання) їдемо відразу в точку де я був впевнений підняти вухатого. Хоч і наміру добувати його я на меті не мав, та інтереси собаки і її робота мені приносить неймовірне задоволення. Отож тільки почало світати, нулі у ствол (може лис вискочить) і полювати! Пройшовши метрів, 50 помічаю зайця в 100м в тумані на ріллі. На душі стало тепло, перша зустріч! Звір таки є!

Чую тьохканя специфічне , куріпки 6 штук перелетіли біля нас на постріл…. Що їх підняло? Незрозуміло! Собака ще на повідку. Та угіддя нас вітали своєю красою і багатствами! Мабуть добру справу робимо!

Лише щасливо посміхаємось з товаришем розуміючи, що свято полювання вже відбулось, ще не розпочавшись.

Йдемо брати траву, спускаю собаку і по хилитанню хвоста і характерному легкому скавчані ягдтер’єра розумію , що слід взято! Кажу товаришу: “Пильнуй!”. Скидка рушниці, проводка, постріл не лунає… Тим часом собака заливається звінким голосом йдучи по сліду свіжопіднятого зайця…

Питаю чому не стріляв , у відповідь лунає, – “Далеко”..

Тю, думаю, дивно якось, собака вискочив по сліду в 20 метрах… Підкликаю Вайрушу, хвалю, далі полюємо… Знову робота знову на товариша, знову прицілювання і знову без пострілу… Робота по куріпках , ще одна по куріпках, переїзд швидкий знову робота в ноги по зайцю, робота собаки від мене….

Їдем на роботу.

Таки в авто я вже притис товариша, розпитав , що то було де постріли. На що він з посмішкою розповів мені як все відбувалось. З його слів: “Зайшли, почув визг собаки і відразу бачу тихенько виходить, став в 30 метрах на задні лапи і слухає де небезпека, ну що його стріляти було…. Другий був не зручно,.. Третього в угон не захотів стріляти. Їх і так мало хай живуть!”

Повні позитиву і хороших емоцій від робіт собаки та зустрічей пішли ми о 9 до роботи. 4 роботи, 3 на постріл, куріпки, зустріч на полі по приїзді і все за неповні 2 години, що ще хотіти справжнім мисливцям.

Та на цьому все не стало, пообіді, як у полях трохи стихло бабахкання в “ту сторону”, поїхали ми лиса поманити. Хоч минулого сезону я забрав 18 штук їх знову десь взялося до дідька лисого!

Погода виправилась, сонечко, і хоч ранувато та роблю першу спробу. Буквально за декілька хвилин, вийшов з кукурудзи на ріллю… Постріл і перший добутий.

Переїзд і нова спроба ще зовсім світло хоча на небі якось різко затягнуло. Знову не більше 20 хв і знову постріл. Добуто! Поки туди сюди різко за очі взяло, зміна місця і ще одна спроба… Вже майже в повній темряві знову іде! 3-0

Оце так удача!

Відкриття і 3 трофеї! А основне, що з користю для угідь в першу чергу!

Голодні вони ті лиси цього року, миші майже не має.

Такі мисливські дні залишаються у пам’яті все життя.

Пи. Си. Один на фото (не рідний) не до композиції він битий був.

І як шкода , що єгерська служба не працює. І так по дурному у більшості утмрів накази пишуть, адже дозволеним початком строку полювання на лисицю є 1 жовтня… Тож на сьогодні вже – 11 рижих.

Зі святом Вас мисливці!

Многа Стріч!

Автор: Адріан Прокоп