Боброва дилема: чи врятують сітки на деревах природу Сколе?
У курортному містечку Сколе на Львівщині розгорілася суперечка довкола незвичної ініціативи місцевих ековолонтерів. Активісти ГО “Бойківські обереги” обгорнули металевою сіткою дерева біля міського озера, щоб захистити їх від навали бобрів. Про це повідомляє видання Високий Замок.
Однак, чи не нашкодить такий “захист” самим тваринам?
Бобри, що нещодавно повернулися в Карпати після довгої відсутності, активно освоюють нові території. Ці працьовиті гризуни будують греблі на гірських потічках, зводять хатки, вправно валять дерева. Для парків та зон відпочинку надмірна активність бобрів може бути проблемою. Але чи можна вирішити її, просто позбавивши звірів кормової бази?
Іван, місцевий мисливець, до ініціативи із сітками ставиться вкрай скептично. На його думку, обгородження дерев призведе лише до того, що бобри голодуватимуть та гинутимуть взимку без запасів їжі.
“Зробили би ліпше годівниці для бобрів, але це ж треба постійно робити. Туди гілок підсипати, – іронізує Іван. – Це ж мисливці звірів годують. А ці сіткою загородили і зняли з себе відповідальність за ситуацію. Зате не вбивають”.
Досвідчений мисливець переконаний: замість показових акцій, необхідно провести фаховий облік бобрів, визначити оптимальну чисельність та вилучити частину популяції. Або ж відловити звірів та переселити в інші місця. Тобто підійти до проблеми комплексно та науково.
“Бобрів треба або відстріляти після бонітування, або відловити і переселити. Третього не дано, – стверджує Іван. – Ініціатива дебільна. Забрати кормову базу в бобра – це вони не зможуть зробити запас їжі і голодуватимуть, а зимою здохнуть з голоду”.
Звісно, бажання ековолонтерів зберегти зелені насадження Сколе зрозуміле. Але чи не спрощують вони проблему, перекладаючи її вирішення на плечі бобрів? Адже ці тварини – не декоративні іграшки в парку, а частина живої природи Карпат. І наше завдання – не воювати з ними сітками, а шукати розумний компроміс співіснування.
Можливо, замість того, щоб позбавляти бобрів їжі та прирікати на голодну смерть, владі та громаді Сколе варто залучити науковців та фахових мисливствознавців? Провести облік, розробити план управління популяцією, створити кормові майданчики в менш чутливих зонах? Тобто підійти до вирішення “бобрової” дилеми системно та гуманно.
Бо лише тоді, коли ми навчимося враховувати потреби як людей, так і тварин, можна буде говорити раціональне-природокористування, про справжню гармонію між містом та природою. А поки що сітки на деревах Сколе видаються радше спробою перекласти проблему на чужі плечі, аніж реально її вирішити.