Дарунок долі

«Дарунок долі»
Лилася музика по лісу,
Гобой свою роботу знав,
А ми стояли на узліссі,
Вижлець все ближче піджимав.

Ішли зареви і заливи
Позаду рижого хвоста
Мороз тріщав,а переливи
Пішли до старого моста.

У нім текли найкращі крові:
Айвар, Дунай та Заливай.
Він став для нас дарунком долі.
Він Чемпіон на цілий край!

Не раз ми слухали роботи
Достойні сліз і похвали,
Але такої, ще ніколи,
Щоб слова мовить не змогли!

Лис повернув на енне коло,
Та знов пройшов своїм лазом.
З куща сніжок упав додолу,
А в горлі стало щось комком…

Гонець летів стрімким галопом,
Чуття та в’язкість тягли вперед,
І через річку з перескоком
Руда шмигнула в очерет.

Наслухавшись того оркестру,
Сова десь крикнула «Угу!»
Ведучий пострілом «маестро»
Добув руду і дав «трубу»!
Роман Суховецький