У Раді працюють над законопроєктом, яким хочуть заборонити брати дітей до 18 років на полювання. Психологи таку ініціативу вітають, а ось представники мисливської галузі впевнені – це лише популізм, користі від документа не буде, пише OBOZREVATEL.
Видання з’ясувало, у чому суть законодавчої ініціативи та чи дійсно дозвілля на полюванні з батьками може нашкодити дітям і чи є заборона панацеєю для психологічного здоров’я неповнолітніх українців.
У чому суть?
Законопроєктом №3563 передбачається заборона полювання у присутності дітей. Їх хочуть захистити від моральних страждань, щоб жорстока поведінка до тварин не сприймалася як нормальна у повсякденному житті. Також у Раді переймаються і життям неповнолітніх, наголошуючи, що під час полювання є ризик отримати травму чи загинути.
Ініціатором документу є нардеп Олександр Дубінський, якого нещодавно виключили з фракції “Слуги народу”. Попри це монобільшість не проти цієї ініціативи.
“Законопроєкт правильний, незалежно від специфіки автора”, – прокоментувала заступниця голови фракції, нардепка Євгенія Кравчук.
За порушення відповідних правил полювання хочуть встановити покарання:
штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів громадян (1700-3400 грн);
у разі повторного порушення пропонують штрафувати від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів (3400-5100 грн) з конфіскацією зброї та інших знарядь, які використовувалися під час полювання, або позбавленням права полювання на строк до 3 років.
Чи допоможе закон?
Психологи вважають, що в Україні давно треба заговорити про жорстокість до тварин, адже більшість злочинів, скоєних людьми на сексуальному підґрунті, починалися з завдавання шкоди тваринам.
Психологиня Лариса Волошина наголошує на користі документа й зазначає, що головне тут не карати порушників, а доносити до громадян, що жорстокі дії у присутності дітей можуть призводити до серйозних захворювань.
“Дитяча психіка не може розрізнити добро і зло, вона не розуміє, що таке смерть. Будь-яке жорстоке поводження з тваринами діти сприймають як щось само собою зрозуміле… Безумовно, ми ставимося до полювання як до певного виду діяльності людини. Самі мисливці говорять, що це спорт. Але абсолютно зрозуміло, що в цей спорт, який пов’язаний зі смертями, не треба втягувати дітей. Це Україні піде тільки на користь”, – каже Волошина.
Проте психологиня додала, що одним законопроєктом проблему не вирішити, адже стосунки дітей з тваринами значно ширші, ніж просто спостереження за полюванням.
В Україні не контролюють жорстокість щодо тварин у селі.
“Ми не можемо вплинути на питання, коли дитина в селі спостерігає, як убивають тварин, щоб їсти. Ми не відстежуємо жорстоке поводження з тваринами… У тому й проблема, що ми не можемо зараз зробити широкий закон, ми можемо рухатися поступово. Я думаю, що це викличе обурення й нерозуміння. У суспільстві немає розуміння, що дитину треба відсторонити від жорстоких речей”, – додала Волошина.
Яка ситуація в Європі?
Єдині сусіди України, які підтримали таку ініціативу, – це Польща. Але в Німеччині, Англії, Швеції, Норвегії та інших країнах Європи дітей пускають на самостійне полювання з 12-14 років.
У дитячих садочках Данії взагалі в присутності дітей убивають свійських птахів, запевняючи, що головне бути чесними, адже малюки вже з дитинства знають, звідки беруться котлети.
Федерація мисливських і природоохоронних асоціацій Європейського Союзу висловила стурбованість щодо ініціативи Верховної Ради, зазначивши, що документом порушуються конституційні права батьків на виховання дітей відповідно до їхніх переконань.
Мисливці вважають документ популістським
В.о. президента Всеукраїнської асоціації мисливців Віктор Червоний висловився проти відповідних заборон. Він переконаний, що нардепи підписують такі документи в гонитві за популярністю.
“Батьки на полювання беруть дітей із того віку, з якого вважають за потрібне. І діти просто спостерігають, беруть участь без зброї з дотриманням усіх правил і техніки безпеки. І це виховує якраз нормальне ставлення і до тваринного світу, і до самого полювання. Я свого сина з 14 років брав. Це, повірте мені, значно краще проведення часу, ніж за комп’ютером. Щодо законопроєкту – депутати сьогодні, на жаль, не підготовлені й підписують у гонитві за популярністю все, що їм підсовують. Цей законопроєкт чисто популістичний”, – вважає Червоний.
Він сподівається, що у ВР не вистачить голосів для підтримки документа, адже розвиток мисливства – це вирішення продовольчих і господарських питань, розвиток туризму.
Проєкт закону вже вносили до порядку денного парламенту минулого пленарного тижня, але до його розгляду в сесійній залі не дійшли. Позиції народних депутатів і представників галузі різняться, як і законодавче врегулювання питання в сусідніх країнах.