Словацький досвід організації охорони, відтворення і раціонального використання мисливських тварин

Словацький досвід організації охорони, відтворення і раціонального використання мисливських тварин – це унікальний приклад для України, яким чином можна підвищити ефективність ведення мисливського господарства.

МИСЛИВСЬКІ ПРОСТОРИ

Словаччина (офіційна назва – Словацька Республіка) розташована в Центральній Європі, загальна площа 49 тис. кв. км., чисельність населення – 5,4 млн осіб. Це переважно гірська країна, значна частина її території розташована у межах Західних Карпат. Рівнини в основному оброблені. Ліси займають понад 40% території країни. Переважають широколистяні породи бук (31%) і дуб (10%), а з хвойних найпоширеніші ялина (29%) і ялиця (9%). Площа мисливських угідь країни – 4,4 млн га, що в 10,8 раза менше, ніж в Україні (47,3 млн га). Мисливські угіддя розділені на 1859 ревірів (господарств). Середня площа одного ревіру – 2401,2 га. Розміри і межі ревірів зазвичай стабільні, зафіксовані в натурі, нанесені на карти, введені у спеціальну загальнодержавну геоінформаційну систему, яка функціонує з 2008 р. і доступна для всіх громадян країни.

МИСЛИВСЬКА ГРОМАДА

Упродовж мисливського сезону 2011/2012 рр. у Словаччині полювало 38 305 мисливців. Найбільше мисливців – 32 601 особа (85,1%) – об’єднує товариство мисливців і рибалок, решта – 5704 особи – фізичні особи або члени інших організацій. На одного мисливця припадає близько 116 га мисливських угідь. Загальна кількість зареєстрованих мисливських собак становить 13 657 особин, тобто один собака припадає на 3-х мисливців.

СТРУКТУРА МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Користувачами мисливських угідь (ревірів) є колективи товариства мисливців і рибалок – 67,5%, юридичні і фізичні особи (здебільшого власники сільськогосподарських угідь) – 17,7%, державні підприємства лісового господарства – 7,6%, військове відомство – 3,7%, громадські організації міських, сільських, церковних і приватних власників лісів – 3,5% від загальної площі угідь. Найбільше користувачів об’єднує громадська організація мисливців і рибалок, які ведуть мисливське господарство на теренах 1332 (71,6%) ревірів загальною площею понад 3,0 млн га. В користуванні юридичних і фізичних осіб перебувають 359 (19,3%) ревірів загальною площею 0,8 млн га. Державне лісове відомство, яке має 80 (4,3%) ревірів, через аукціони надає свої мисливські угіддя іншим користувачам. У подібний спосіб діють також інші власники мисливських угідь.

У структурі мисливських угідь переважають сільськогосподарські землі – 52,8%, лісові становлять 44,8%, решта припадає на водойми – 1,1%, інші землі – 0,4% та непридатні для проживання мисливських тварин угіддя – 0,9% від їх загальної площі. Користування мисливськими угіддями (!) платне. У сезон 2011/2012 рр. загальна сума орендної плати за користування мисливськими угіддями становила 1,9 млн євро, а середня орендна плата за один гектар мисливських угідь – 0,42 євро (від 0,24 до 0,81 євро).

ДИКІ ЗВІРІ

Завдяки вдалій організації і належному рівню ведення мисливського господарства угіддя країни характеризуються знач­ною чисельністю мисливської фауни. Більше того – чисельність найцінніших у мисливському відношенні видів на кінець ХХ – початок ХХІ ст. має виражену тенденцію до збільшення, тоді як в Україні, навпаки, – до зменшення.

Олень

Чисельність оленя лісового збільшилася з 40 тис. особин у 2005 р до 58 106 гол. у 2011 р. (чисельність у 3,3 рази більша, ніж в Україні). У статевій структурі популяції переважають самки – 40,9%, самців – 37,6%, а оленят – 21,5%. Фактичний обсяг добування становить 22 157 гол. (у 50–60 разів більше, ніж в Україні), що на 2783 гол. більше в порівнянні з 2010 р. та на 12% менше запланованого. Крім того, 1534 олені загинули з різних причин, а 83 особини зловлено живими, з яких 42 гол. передано для розселення. Загалом чисельність популяції зменшилася на 23 774 гол., що на 1446 гол. менше від запланованого обсягу добування. У структурі впольованих звірів переважають самки – 39,4%, самців 30,6%, а оленят 30%. Судячи за співвідношенням добутих оленів, полювання спрямоване на зменшення і стабілізацію чисельності популяції. Цікаво, що 60% оленів добуто в угіддях громадської організації мисливців і рибалок, а 21% – в угіддях юридичних і фізичних осіб.

Лань

За останні 10 років чисельність лані збільшилася в 2,1 рази і в 2011 р. сягнула 12 831 гол., тоді як оптимальною вважається 8113 гол. У структурі популяції домінують самки – 41,1%, самців – 36%, молодняку – 22,9%.

У 2011/2012 рр. добуто 4984 гол. лані (в 70–80 раз більше, ніж в Україні), що становить 79,8% від плану. Поміж впольованих тварин – 42,6% самок, 26% самців і 31,4% молодих особин віком до року.

Муфлон

Упродовж останнього десятиріччя в 1,7 раза збільшилася чисельність муфлона, яка в 2011 р. становила 13 883 гол. У структурі популяції 39,4% самок, 34,4% самців і 26,1% молодих особин. Фактичний обсяг добування в 2011/2012 рр. – 4353 гол. (в 50–60 разів більше, ніж в Україні), що становить 67% від плану.

Сарна

Чисельність популяції сарни європейської (козулі) за останнє десятиріччя збільшилася на 27,9% і становить 110 943 гол., з яких 38,9% самці, 38,8% самки і 22,3% молодняк. За сезон 2011/2012 рр. добуто 23 658 гол., що на 5,7% більше в порівнянні з 2010 р, але на 30% менше від запланованого відстрілу. На зменшення чисельності сарни вплинули ще й інші чинники – загибель тварин (6444 гол.) і їх відловлювання (38 гол.) з метою розселення. Однак загальне зменшення чисельності популяції сарни залишилося на 11% меншим за плановий показник її добування, а фактична чисельність на 13,5% більшою за нормативну. Досягнення нормативної чисельності ускладнюється тим, що під час полювань добувають на 7% більше самців, ніж самок.

Кабан

У 1969 р. в угіддях Словаччини обліковано 8400 гол. кабана, через 25–30 років його чисельність збільшилася в 2–3 рази, а в 2011 р. становила 37 105 гол., що в 1,6 раза перевищує нормативну чисельність. Сучасна структура популяції така: 43% поросят, 28% підсвинків, 15% дорослих самок і 14% дорослих самців. План відстрілу кабана у 2011/2012 рр. виконаний на 89%, добуто 36 390 гол. замість 40 837 гол. Позитивним є те, що серед добутих тварин переважали молоді особини – 89,4%, у тому числі 36,7% підсвинків і 52,7% поросят, однак відстріл підсвинків на 14,2% (1900 гол.) перевищив плановий показник, а відстріл поросят був на рівні 80% до плану. Впольованих поросят було 19 180 гол., що на 4876 гол. менше за планову кількість.

Скельниця (серна)

У горах водиться скельниця, чисельність якої становить 931 гол. У сезон 2011/2012 рр. за спеціальними дозволами добуто 9 гол.

Заєць

Ситуація із зайцем істотно відрізняється від оленеподібних (копитних). Його чисельність упродовж останніх 10 років, утримуючись на рівні близько 200 тис. гол., зберігає тенденцію до зменшення. У 2011 р. обліковано 177 747 зайців, що на 15% менше в порівнянні з 2001 р. У мисливському сезоні 2011/2012 рр. вполювали 13 219 гол., на 1254 зайці менше, ніж у попередньому сезоні 2010/2011 рр. Фактичне добування зайця у процесі полювання становило лише 57,9% від плану. Крім того, зловлено живими 2897 зайців, а кількість загиблих сягнула 4183 гол. Загальне зменшення чисельності популяції зайця становило 88,9% від запланованого обсягу його добування і 11,4% від чисельності. Через малу чисельність дикого кроля – 570 гол., полювання на нього не проводилося.

Ведмідь

Найбільший червонокнижний хижак Європи – ведмідь бурий. У Словаччині цей звір почувається добре, оскільки його чисельність за останні 20 років збільшилася у 2,4 рази: з 835 особин у 1990 р. до 2067 особин у 2011 р. У сезон 2011/2012 рр. на законних підставах добуто 5 гол., 3 особини застрелено під час самооборони, 17 особин загинуло, у тому числі 12 особин на шляхопроводах і 5 особин з інших причин.

Інша дичина

У мисливському сезоні 2011–2012 рр. у Словаччині добуто 19 492 гол. (66% від чисельності) лисиць, 1159 гол. (12,4%) борсука, 417 гол. (4,1%) куниці лісової, 462 гол. (4,9%) куниці кам’яної, 132 гол. (4,5%) тхора чорного, 107 гол. (2,1%) ондатри, 479 гол. (16,8%) нутрії, 73 гол. (9,9%) єнотоподібного собаки. Окрім того, відстріляли 5527 бродячих собак і 7309 бродячих котів.

Вовк

Стосовно полювання на іншого великого хижака – вовка – тривають дискусії. Проте в сезон 2011/2012 рр. добуто 138 голів цього хижака, що становить 6,7% від його чисельності – 2065 голів. Окрім того, виявлено 7 загиблих вовків. Чисельність вовка за останні 20 років збільшилася у 2,8 раза.

РІДКІСНІ

У мисливській статистиці Словаччини наводяться також дані про чисельність рідкісних, зникаючих та деяких інших видів диких звірів: лось – 3 особини, зубр – 26 особин, у тому числі 13 у вільній природі, бобер – 1767 особин, горностай – 1502 особини, ласка – 6461 особина, тхір степовий – 1344 особини, видра – 1153 особини, бабак гірський – 779 особин, рись – 1724 особини, кіт лісовий – 2963 особини. Чисельність останнього впродовж 20 років збільшилася втричі.

ПТАХИ

Фазан

Серед пернатої дичини найпопулярнішим об’єктом полювання став фазан. Його розводять у природі та спеціалізованих господарствах. Загальна площа 47-ми фазанаріїв становить 22 336 га, 4,4% від усієї площі мисливських угідь, придатних для його поширення. У спеціалізованих господарствах у 2011 р. випустили у природу 57 519 фазанів, що становить 78,6% від їх загального випуску по країні. У сезон 2011/2012 рр. добули 77 063 фазани, 47,3% їх чисельності, 70,5% до плану і на 11 631 гол. менше, ніж у попередньому сезоні. Більше половини фазанів – 53,4% – добуто у спеціалізованих господарствах. Для порівняння, у 1990 р. в Словаччині добуто 58 572 фазани, що в 1,3 рази менше, ніж за сезон 2011/2012 рр.

Крижень

Друге місце після фазана, за обсягами добування, посідає крижень. Його також розводять і випускають у природу. За сезон 2011/2012 рр. випущено 4619 гол., а добуто 10 743 крижні, що на 7533 гол. менше в порівнянні з попереднім сезоном.

Куріпка та інші

Чисельність куріпки сірої з року в рік зменшується. У 1995–1997 рр. обліковано понад 30 тис. гол., а в сезон 2011/2012 рр. – тільки 9199 гол., добуто – 450 гол. Ще менше добуто орябків: лише 7 гол., при чисельності 3805 гол. Через малу чисельність (1260 гол.) на глушця, тетерука (814 гол.), дрофу (159 гол.) і куріпку гірську (78 гол.) не полювали взагалі. Індик дикий у вільній природі Словаччини не розмножується, його вирощують у неволі й випускають у вільну природу. У сезон 2011/2012 рр. випущено 42 індики, а добуто 38.

З інших видів пернатої дичини добуто: 621 гуску, 26 слукв, 1558 припутнів, 2103 горлиці садові, 193 лиски, 6054 сороки, 2436 сойок, 1324 ворони сірі і 368 граків.

АЖ ЗАБАГАТО

На загал у мисливському сезоні 2011/2012 рр. у Словаччині добуто на одного мисливця 2,4 гол. оленеподібних, одна голова хутрового звіра та 2,4 гол. пернатої дичини. Оленеподібні внаслідок значної чисельності шкодять сільськогосподарським культурам і лісовим насадженням. Загальна сума збитків у 2011 р. становила 1,1 млн євро, у тому числі в сільському господарстві – 661 тис. євро, у лісовому – 451,8 тис. євро.

ВЕДМЕЖА ПОСЛУГА

Відчутних збитків завдають також ведмеді, які в 2011 р. вбили 9 корів і 143 вівці, зруйнували 100 вуликів, пошкодили дерева і біотехнічні споруди. Ведмеді завдають значних збитків мисливському господарству. Крім того, зареєстровано близько 40 випадків нападу ведмедів на людей. Загальна сума збитків, заподіяних ведмедями, сягнула в 2011 р. 100 тис. євро. У Словаччині обліковуються збитки, заподіяні вовками і рисями. Упродовж 2011 р. вовки зарізали 476 свійських тварин, а також 1289 мисливських тварин, завдавши збитків на суму понад 500 тис. євро. У тому самому році рисі вбили 15 голів свійської худоби і завдали збитків на суму 5412 євро, мисливських тварин відповідно – 1070 голів на суму понад 130 тис. євро.

Мисливське господарство Словаччини зазнає значних збитків також унаслідок загибелі мисливських тварин на транспортних шляхах, де тільки за 2011 р. загинуло: 3931 сарна (532 072 євро), 604 олені (372 540 євро), 390 кабанів (70 312 євро), 120 ланей (36 278 євро), 26 муфлонів (5 884 євро), 12 ведмедів (29 546 євро), 6 вовків (6 810 євро), 1188 фазанів (19 453), 2765 зайців (205 546 євро), 1227 лисиць. Загальна сума збитків сягає 1,5 млн євро.

КОМПЕНСАЦІЯ

Збитки, які були нанесені дикими мисливськими тваринами, відшкодовують користувачі мисливських угідь шляхом грошової компенсації, продукцією мисливства або послугами, а збитки, заподіяні населенню дикими тваринами, що охороняються законом, – відшкодовуються з місцевого і державного бюджетів. Існує проблема відшкодування збитків, заподіяних мисливському господарству унаслідок загибелі мисливських тварин на транспортних шляхах.

ВИСНОВКИ

Словацький досвід організації охорони, відтворення і раціонального використання мисливських та інших видів дикої фауни заслуговує на особливу увагу в Україні, де є сприятливі природні умови для значного підвищення ефективності ведення мисливського господарства і збереження різноманіття тваринного світу.

В Україні, на основі прогресивного досвіду, узагальнення результатів досліджень, що проводяться в заповідниках, доцільно розробити основні положення на­уко­во-обґрунтованої оцінки видового, кількісного та якісного розмаїття мисливської фауни, засади керування популяціями і заходи щодо їх охорони, раціонального використання і відтворення на засадах сталого соціально-економічного розвитку.

Актуальним для України є: використання об’єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях; з метою організації наукових досліджень, спрямованих на обґрунтування заходів щодо охорони тваринного світу; виховання громадян у дусі гуманного ставлення до тварин; пропаганди важливості охорони тваринного світу; стимулювання діяльності, спрямованої на охорону і збереження біорізноманіття, раціональне використання і відтворення фауни.

На часі розробити і запровадити у практику мисливського господарства України спеціальну загальнодержавну геоінформаційну систему, яка містила б дані про користувачів, характеристику угідь, динаміку чисельності та добування мисливських тварин.

І.І. Делеган,
І.В.Делеган,
“Лісовий і мисливський журнал”