Інструкція для мисливця: як правильно поводити себе на полюванні

Щорічно в нашій країні трапляються нещасні випадки при проведенні полювання, особливо під час колективних полювань, іноді і з летальним наслідком.

Кожний мисливець вирушаючи на полювання повинен пам’ятати, що його та товаришів, що йдуть з ним на полювання, чекають вдома. Полювання – не розвага, це небезпечне заняття, оскільки мисливець полює на звірів, чи птахів за допомогою вогнепальної зброї. Головною умовою безпеки на полюванні, є тверде знання, і чітке виконання правил полювання та сувора дисципліна усіх мисливців. Не дотримуючись заходів безпеки при поводженні зі зброєю, мисливець ризикує своїм життям і життям інших мисливців. Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства закликає вас, щоб збираючись на полювання освіжити в пам’яті деякі постулати про порядок поводження зі зброєю і деякі пункти правила безпеки на полюванні, особливо на колективному.

1. Будь яка людина, що йде полювати повинна пам’ятати, що на полюванні так само, як і перед законом, всі рівні, і мають однакові права, обов’язки та мету. Особи, що не мають належних мисливських документів та чинного дозволу на право користування вогнепальною зброєю, до участі в полюваннях не допускаються. Йдучи на полювання в жодному випадку не глузуйте з колег, адже ви ще будете повертатися.

2. Мисливці, які поважають себе, зобов’язані побороти совдеповський стереотип і припинити перед полюванням вживати спиртні напої «гострити око», якщо хто і хоче поснідати, то можна поснідати і без алкоголю. Перед полюванням і під час полювання категорично забороняється вживання спиртних напоїв. Особи в нетверезому стані або з явно вираженими ознаками втоми до полювання не допускаються. Мисливець з рушницею, що знаходиться хоч би в слабкій мірі сп’яніння, є небезпечним для оточення. Бережіть себе і своє здоров’я.

3. В народі кажуть, що і коцюба сама раз в рік може вгатити. Мисливець зобов’язаний поводитися зі зброєю так, як ніби вона завжди заряджена і готова до пострілу. При зарядженні або розрядженні рушницю потрібно направляти стволами тільки вгору або в землю, відвернувшись убік від учасників полювання. Забороняється зводити курки і тримати зброю без необхідності зробити негайний постріл, а безкуркову зброю тримати зняту з запобіжника. Ніколи не направляйте зброю туди, куди не будете стріляти.

Перш ніж вистрілити – завжди перевірте, що перед мішенню і за нею. Ніколи не торкайтеся пальцем спускового гачка, поки зброя не буде напрямлена на мішень, вправні мисливці досконально володіють своєю зброєю, що є запорукою успіху, і спритно виконують таку послідовність; ложа до плеча, око на мушці ловить ціль, свідомий вимір і прицільний постріл, а не так, що ще ложа не дістала плеча, а вже пролунали постріли. Кажуть, ложа влучає, а люфа стріляє.

4. Більшість мисливців, люди забобонні і низку невдач на полюванні перекладають на різноманітні причини з посиланням на прикмети і повір’я, через те ніколи на полюванні не беріть в руки чужої рушниці, і не давайте для оглядин своєї, особливо надто цікавим індивідам. Безпека на полюванні багато в чому залежить від стану вашої мисливської зброї. Тому збори на полювання обов’язково повинні включати підготовку мисливської рушниці. Ніякі трофеї не коштують того, що може статися при полюванні з несправною мисливською рушницею або при неакуратній стрільбі і поводженні зі зброєю.

Бувалі мисливці у минулі часи зберігали набої, порох, капсуля, дріб та інший мисливський реманент у замкненому куферку. У теперішніх мисливців можливостей більше і вимог також. Для обмеження доступу, і дотримання правил мисливську зброю і боєприпаси необхідно зберігати в умовах, що виключають доступ і користування ними іншими особами, особливо дітьми. Зброя має зберігатися в справному стані і незарядженою, бажано в розібраному виді, а боєприпаси замкнутими. Краще всього зброю і боєприпаси зберігати окремо в спеціальній металевій скрині (сейфі) під замком.

5. Багато нещасних випадків трапляється при самовільному пострілі. Щоб уникнути самовільного пострілу, спрямованого в самого себе, ніколи не можна витягувати зібрану рушницю за стволи з воза, саней, човна, чи автомобіля. Дотримуйтеся особливої обережності при поводженні зі зброєю при подоланні на полюванні різних перешкод: по поклажах через річки, струмки, канави, огорожі, буреломи, переході при наданні допомоги товаришу та пересуванні на лижах, – в таких випадках зброю необхідно обов’язково розрядити. Категорично забороняється добивати прикладом рушниці пораненого звіра або птаха. При ударі прикладом рушниці об землю може статися постріл, спрямований в самого мисливця.

6. При пересуванні на всіх видах транспорту зброя повинна знаходитися в зачохленому вигляді або розібрана. При коротких переїздах на полюванні всередині угідь, а також пливучи човном водоймою під час полювання, чи прямуючи на номер, чи до засідок допускається тримати рушницю зібраною, але обов’язково розрядженою, спрямувавши стволи вгору або в сторону від перебування людей, житла або мисливських собак.

7. Теперішні мисливці мають доступ до придбання різноманітних плавзасобів, і часто застосовують на полюванні човни, цілком не придатні до полювання. Через те особливо обережними повинні бути мисливці при стрільбі з човна. Абсолютно недопустима стрільба з човна понад головами веслярів або інших мисливців, що знаходяться в човні. Веслярам стріляти не дозволяється. На нестійкому човні не можна стріляти стоячи, а також в напрямі упоперек борту човна. Човен легко може перекинутися. При стрільбі стоячи, навіть із стійкого човна, не можна стріляти по дичині, що вилетіла упоперек бортів або ззаду. Внаслідок віддачі можна впасти в човен або за борт, маючи в руках рушницю, готову до пострілу з другого ствола. При будь-яких переходах мисливців в човні, рушниці розряджаються і перехід здійснюється без зброї. Коли перехід закінчений, мисливцеві передається його розряджена рушниця. При переміщенні на човні до місць полювання, рушниці мисливців мають бути в розрядженому виді надійно укладені, щоб уникнути їх ковзання і падіння, укладаються на ніс або корму човна з напрямом стволів убік від людей, що знаходяться в човні. Щоби зійти на берег сухим бережіть себе на човні.

8. Майже на всіх полюваннях, для відновлення сил, мисливці збираються на невеличкий відпочинок. На перепочинку зброю необхідно розмістити надійно, щоби уникнути падіння рушниці і самовільного пострілу, попередньо розрядити і переконатись у надійності опори укласти, зачепити рушницю вище людського зросту на опору, або на міцний сучок дерева тощо, щоби ненароком людина або собака не зрушила її.

9. У пошуках звірини, не зважаючи на погоду, куди тільки недоберуться мисливці, в які хащі не залізуть і все заради полювання. Через те мисливець повинен бути особливо обережним перебуваючи в заростях, або стріляючи у заростях, кущах і закритій місцевості. Категорично забороняється стрільба по воді, по злітаючому птахові на рівні росту людини або нижче. Забороняється стріляти на “шум”, “шерхіт”, по неясно видимій цілі, в густому тумані, в сильний снігопад, у сутінках, проти сонця і за інших умов поганої видимості.

10. На колективному (загінному, облавному) полюванні повинні узгоджено діяти група мисливців і група загоничів. За допомогою загоничів дикі тварини заганяються на стрілецьку лінію. Важливою умовою безпеки при проведенні колективних, облавних полювань, є чітке знання техніки безпеки, суворе дотримання правил полювання, дисципліна і беззаперечне виконання усіма учасниками полювання розпоряджень керівника або розпорядника полювання. На колективному полюванні обов’язок кожного охочого по-дружньому вказати порушникові правил безпеки на його неправильні дії, попереджаючи, таким чином, можливі нещасні випадки.

11. Перед початком полювання розпорядник (спільно з керівником) полювання проводить інструктаж з техніки безпеки, порядок організації і проведення полювання в конкретному мисливському господарстві. Інструктаж проводиться під розписку усіх учасників полювання. Розпорядник, чи керівник полювання встановлює чіткі сигнали – початок загону, середина загону, кінець полювання, збір тощо.

12. Керівник загоничів повинен добре знати місцевість де полюють, напрям загону і розташування ліній стрільців. На колективному полюванні стрільба по тваринах в окладі або поза ним заборонена, загоничам забороняється знаходитися в окладі із зарядженою рушницею, забороняється стріляти в тварин – за винятком випадків, коли двоє досвідчених мисливців з собакою переслідують пораненого звіра, а також при полюванні на вовків. Випадки стрільби в загоні мають бути обумовлені при інструктажі і в окремих випадках дозволені керівником полювання. В цьому випадку кожний загонич, якому дозволили стріляти в загоні, повинен добре орієнтуватися і знати оклад та розташування лінії стрільців.

13. На колективному полюванні місце стрільця називається – “номером”. Номером може бути просто визначене місце, а може бути спеціально влаштоване стрілецькою вежею або обладнане іншим способом місце спеціально пристосоване для стрільби. На стежині біля номера бажано встромити в землю номерного кілочка і нахилити його вліво або управо вказавши напрям пересування мисливців після закінчення загону за обумовленим сигналом керівника полювання.

14. Стрілецьку лінію, та номери на ній, бажано розташовувати в місцях з добрим видноколом, прямолінійно використовуючи квартальну мережу, дороги, канави, ЛЕП, трубопроводи і ін. Не рекомендується ставити мисливця “на номер” в місці, де щільність лісу (хащі, висока трава тощо) унеможливлює стрільбу в дозволених напрямах (обмежений сектор стрільби). У таких місцях полювання допустиме лише після попередньої підготовки та прочистки таких місць (у дозволених напрямах стрільби влаштовують невеликі просіки, сектор стрільби).

15. Зазвичай мисливець на лінії (просіці, дорозі і ін.) ставиться на номер в бік окладу (вперед до загоничів), по можливості ближче до стіни лісу або в стіні лісу.

Забороняється з номера виходити на середину просіки, дороги і ін, або стояти з їх протилежної сторони до окладу, і не можна розставляти номери шаховим порядком на прямій лінії. Категорично забороняється мисливцям самовільно мінятися номерами, міняти місце стоянки (номер) або йти з номера, не дочекавшись сигналу закінчення загону. Без дозволу керівника, розпорядника полювання покидати самовільно стрілецький номер, переміщуватися до сусіда, чи робити будь які інші дії на полюванні, крім випадків, коли мисливець повинен надати невідкладну допомогу товаришеві, що потрапив у біду, – забороняється. З метою зручності стрільби мисливцеві дозволяється переміститися з номера на декілька кроків праворуч або вліворуч.

16. Кожен мисливець, що стоїть на номері, повинен знати напрям розташування стрілецької лінії і місцезнаходження своїх сусідів, напрям загону і можливий сектор стрільби. У разі потреби позаду і на флангах окладу можуть бути виставлені пости, обов’язок яких стежити, щоб в оклад не потрапили сторонні особи або домашні тварини. У таких випадках в тилу і на флангах окладу стріляти заборонено. (оклад – територія оточена з одного боку стрільцями (номерами) з іншого нагоничами).

Важливою умовою гарантування безпеки є застосування мисливцями і загоничами яскравих жилетів і пов’язок.

17. Мисливець на номері повинен дотримуватися абсолютної тиші, не рухатися, не палити, бути максимально уважним і від початку до закінчення загону ретельно переглядати місцевість і сектор свого обстрілу у напрямі передбачуваного виходу звіра і пострілу. Категорично забороняється стрільба вздовж стрілецької лінії, а також поза межами дозволеного сектора. Вважається, що постріл зроблений стрілецькою лінією, якщо заряд його або частина пролетить повз сусіднього мисливця ближче, ніж на 15 м. Дозволений сектор стрільби утворює кут не більше 60-70 градусів по обидві сторони від перпендикуляра, проведеного до стрілецької лінії.

18. Мисливцеві необхідно пам’ятати;
– що кулі, випущені з гладкоствольної рушниці, небезпечні на відстані одного кілометра, картеч на 400-500 метрів, великі номери дробу до 200-300 метрів, а також те, що куля і дріб дають рикошет від дерев або від мерзлого ґрунту, і навіть в густому лісі часто долають велику відстань, не зачепивши дерев, гілок або інших природних перешкод;

– заборонено стріляти і перебувати із зарядженою зброєю в населених пунктах, а також у безпосередній близькості від них, ближче 200м;

– перевіряти канали стволів до і після стрільби на наявність в них сторонніх предметів. При виявленні, видаляти їх;

– у разі осічки, щоб уникнути наслідків затяжного пострілу при відкритих стволах, відкривати затвор рушниці не раніше, ніж через 5 секунд після осічки;

– заборонено досилати патрон у патронник ствола силою або забивати його, такі патрони потрібно калібрувати;

– стріляти з нестійких положень або одночасно з двох стволів двоствольної зброї, щоб уникнути здвоєного пострілу і поранення пальців, ніколи не можна закладати в скобу на спускові гачки одночасно два пальці;

– застосовувати патрони, не призначені для стрільби з наявного виду зброї;

– використовувати для стрільби пошкоджені патрони, патрони з вичерпаним терміном придатності, патрони після «осічки»;

– якщо заряджений патрон не висувається з патронника екстрактором, необхідно, закривши рушницю, зробити постріл і стріляну гільзу буде легко витягнути;

– у разі, коли при відкриванні рушниці, рант гільзи проскочив через екстрактор (інжектор), а патрон залишився в патроннику, потрібно відокремити стволи від колодки рушниці, відгвинтити гвинт екстрактора, вийняти або виштовхнути патрон за допомогою вирізаної лозини, шомполу або ручного екстрактора;

– при поперечному розриві гільзи (теки), частина якої залишилася в каналі ствола, подальша стрільба з цього ствола не допускається.

Частину гільзи, що засіла у стволі, необхідно витягати екстрактором;

– категорично забороняється носіння, транспортування, спорядження зброї і патронів в стані сп’яніння (алкогольного, наркотичного та іншого), під впливом лікарських препаратів, що загрожує безпеці власника зброї та оточуючих його людей;

– недопустимо направляти зброю на людину чи домашніх тварин, навіть якщо вона не заряджена;

– перебування мисливця на полюванні з несправною зброєю, є даремним.

19. Мисливець під час загону зобов’язаний уважно стежити за усім, що відбувається в його секторі обстрілу, а при появі дичини, – особливо за тим, чи не наближаються загоничі у напрямку стрільби.

20. На відміну від мисливців, для загоничів бажаний такий одяг, що по своєму забарвленню різко виділяється на тлі лісу. При наближенні до стрілецької лінії загоничі повинні посилити шум, таким чином вказуючи своє місцезнаходження.

21. Мисливцям дозволяється стріляти тільки по добре видимій дичині, яку не закривають гілки дерев і кущів, чагарники, трава і ін. Дробом, картеччю і кулями з гладкоствольної мисливської зброї рекомендується стріляти на відстань 50 м.

22. Забороняється стріляти по тваринах, на яких полюють, якщо вони знаходяться в секторі обстрілу сусіднього мисливця. Як виняток дозволяється стріляти по тваринах в секторі сусіднього мисливця, якщо після його пострілів тварина з явно вираженими ознаками поранення продовжує рух щоб скритися. Мисливець повинен стріляти по звірові тільки в межах вірного пострілу і при явному розпізнаванні звіра.

23. Забороняється стріляти по тваринах, якщо вони впали від пострілів, зроблених сусіднім мисливцем, і лежать в секторі обстрілу цього мисливця. Під час загону забороняється йти з номера до убитої дичини.

24. На колективному полюванні заряджати зброю дозволяється тільки на вказаному номері. Перед тим, як заряджати зброю, потрібно переконатися, чи не потрапив в стволи сніг, пісок та інші сторонні предмети.

25. Зброю необхідно розрядити перед відходом з номера. При переходах зброю несуть на плечі, на ремені, і залежно від погоди стволами вгору або вниз.

26. Якщо на колективному полюванні відбувається переїзд з одного окладу на інший, перед посадкою в транспортний засіб необхідно ще раз переконатися, чи не заряджена зброя. Забороняється залізати на кузов вантажівки або інший транспорт, тримаючи мисливську рушницю в руках – вона має бути передана іншому мисливцеві.

27. Без дозволу керівника полювання забороняється переслідувати ранену тварину. Якщо у розпорядженні мисливців немає навченого собаки, пораненого дорослого кабана повинні переслідувати не менше двох мисливців, які обабіч слідів пораненого звіра, ідуть насторожі в полі зору один одного.

28. До великої дикої тварини (лося, оленя, кабана), що навіть лежить після пострілу нерухомо, потрібно підходити тільки ззаду, обережно, із зарядженою зброєю, і бути готовим до пострілу, звертаючи увагу на положення вух тварини і стан шерстного покриву на загривку. Якщо вуха притиснуті, а шерсть на загривку піднята, то звір ще живий і може бути небезпечний. Треба пам’ятати, що нерідко звір, який здається убитим, ще живий і має достатньо сил щоб кинутися на мисливця, що наближається до нього. Виявивши це, необхідно, не підходячи до звіра близько, зробити контрольний постріл в область шиї, грудної клітки або голови. Від нападаючого пораненого кабана можна рятуватися різким стрибком убік, якщо тварина знаходиться на відстані 2-3 м від мисливця.

29. У розпорядженні керівника полювання мають бути медикаменти і перев’язувальний матеріал для надання, при необхідності, першої невідкладної медичної допомоги травмованим на полюванні.

30. Якщо під час колективного полювання стався нещасний випадок, полювання припиняється, потерпілому надають першу невідкладну медичну допомогу і організовують його негайну доставку до найближчої лікувальної установи.

31. Про те, що сталося необхідно скласти акт встановленої форми і повну схему місця події (на схемі потрібно вказати усі номера стоянки мисливців на стрілецькій лінії, відстані між ними, напрям загону і ін.). Якщо в нещасному випадку винен хто-небудь з учасників полювання, від нього необхідно зажадати письмове пояснення, також негайно треба взяти письмові пояснення свідків нещасного випадку.

32. Якщо стан здоров’я потерпілого дозволяє йому розмовляти, тоді потрібно розпитати і записати його свідчення, які підтверджуються підписами двох мисливців.

33. Щоб уникнути смертельної небезпеки категорично забороняється у пориві почуттів сходити з номера і кидатися до упольованого, чи пораненого звіра, до закінчення загону і сигналу, який подає тільки керівник полювання.

34. Якщо після пострілів мисливець або загонич побачив, що звір впав і не піднімається або стоїть важко поранений, а дозвіл на відстріл цього виду тварини у команди тільки один, мисливець або загонич повинні голосно подати сигнал – “здобув”! Цей сигнал негайно передається іншими мисливцями і загоничами по усій лінії стрільців. При цьому сигнал “здобув”! є одночасно і командою закінчення полювання і припинення всякої стрілянини.

35. Ніколи, ні за яких умов мисливець не повинен допускати порушення вказаних правил і свято пам’ятати, що їх дотримання – це гарантія не лише його особистої безпеки, але і гарантія безпеки цих, хто полює разом з ним.
“Правила безпеки — це дороговказ для цих хто намагається вижити в суспільстві, повністю пристосованому для самознищення” (Притча).
Для написання цього інформаційного матеріалу використані деякі пункти чинного Положення «Про порядок поводження із зброєю, видачі ліцензій на добування мисливських тварин та проведення полювання».
Начальник відділу, головний мисливствознавець
Львівського ОУЛМГ
В. Бурмас