Через чотири дні після завершення Олімпійських ігор 2024 року в Парижі, соціальні мережі сколихнула хвиля ностальгії за одним із забутих олімпійських видів спорту. Допис користувача Paul Blacano на Facebook про стрільбу по “оленях, що біжать” зібрав понад 18 тисяч реакцій, 1284 коментарі та 5,1 тисячі поширень.
На чорно-білому фото, яке супроводжує допис, зображений спортсмен, що цілиться з гвинтівки, готуючись до пострілу по рухомій мішені. Ця дисципліна була частиною олімпійської програми з 1908 по 1924 рік, а також у 1952 та 1956 роках.
Стрільба по “оленях, що біжать” полягала у влучанні в мішень у формі оленя, яка рухалася на відстані 100 метрів від стрільця зі швидкістю 4 секунди на пробіг. Учасники могли зробити один або два постріли за кожен пробіг мішені, отримуючи від 1 до 4 балів за влучання.
Читайте також: Сергій Куліш здобув срібло Олімпіади-2024 у стрільбі з гвинтівки
Цікаво, що одним із найвідоміших спортсменів у цій дисципліні був швед Оскар Сван, який виборов свою першу олімпійську золоту медаль у віці 60 років на Іграх 1908 року в Лондоні. Сван повернувся на Олімпійські ігри після Першої світової війни у віці 72 років і на Іграх 1920 року виборов срібло в командних змаганнях зі стрільби по “оленях, що біжать”, ставши найстаршим олімпійським медалістом.
Публікація викликала жваве обговорення серед користувачів, багато з яких висловили думку, що такі види спорту були б цікавішими для глядачів, ніж деякі сучасні олімпійські дисципліни.
“Це набагато цікавіше, ніж брейк-данс”, – пише один з користувачів, натякаючи на нещодавнє включення брейк-дансу до олімпійської програми.
Дехто з коментаторів згадує подібні змагання, які проводяться і сьогодні, особливо в скандинавських країнах, де мисливці регулярно проходять тестування на стрільбу по рухомих мішенях.
Хоча стрільба по “оленях, що біжать” вже давно не є частиною олімпійської програми, інтерес до цієї дисципліни свідчить про те, що олімпійський рух постійно еволюціонує, а деякі види спорту залишають незабутній слід в історії Ігор.