Кишкові мікроби можуть впливати на сприйнятливість свиней до АЧС

Трансплантація фекальної мікробіоти африканських бородавочників (на фото) у шлунки поросят поліпшила захист від аттенуйованого штаму вірусу АЧС. Такого висновку дійшли іспанські дослідники, повідомляє AgroTimes з посиланням на The Pig Site.

Дослідження показали збільшення вмісту секреторних імуноглобулінів (IgA) у свиней, яким трансплантували фекалії бородавочника, як порівняти з контрольною групою тварин, яким не робили таку трансплантацію. Ці IgA спочатку живуть в слизовій оболонці, відіграють ключову роль не тільки в імунітеті слизової, але й у регуляції вродженого й адаптивного імунітету, що може пояснити захист від інфекції E75CV1 (ослаблений штам вірусу).

Незважаючи на те, що вірус АЧС є дуже небезпечним для свійських свиней і європейських диких кабанів, він циркулює у субклінічній формі в африканських бородавочників та інших видів африканських диких свиней як резервуар вірусів у природі.

Попередні результати показали, що свійські свині, вирощені в приміщеннях, вільних від специфічних патогенів, були надзвичайно сприйнятливими до сильно ослаблених штамів вірусів, тоді як ці штами були нешкідливими для свиней генетично ідентичних порід, вирощених на звичайних фермах.

Наразі майже немає досліджень щодо терапевтичного або профілактичного ефекту пересадки кишкової мікробіоти у свиней, хоча в гуманній медицині пересадка фекалій є єдиною ефективною терапією за ускладнень, викликаних інфекцією Clostridium difficile.

Відлученим поросятам було пересаджено фекальну мікробіоту від африканських бородавочників і свійських свиней, а потім їх заразили ослабленим штамом вірусу АЧС.

При внутрішньом’язовій ін’єкції вирулентного штаму (E75) у жодному з випадків відмінностей не спостерігалося. Проте дуже значне зниження сироваткового вірусу, носове поширення вірусу і клінічні ознаки спостерігалися, коли свиням із пересадженими фекаліями африканських диких кабанів вводили E75CV1 і порівнювали зі свинями з пересадженими фекаліями свійських свиней. Наступним кроком буде визначення окремих компонентів цієї мікробіоти і характеристика її захисного потенціалу проти вірусу АЧС для використання їх як пробіотиків, зазначили вчені.