Ківерцівський НПП “Цуманська пуща”: Вплив полювання на дику природу
ЗМІСТ
ВПЛИВ ПОЛЮВАННЯ НА ДИКУ ПРИРОДУ
Полювання по-різному впливає на дику природу, що може мати як негативні, так і позитивні наслідки для популяції:
ВПЛИВ НА СМЕРТНІСТЬ
Вплив на смертність – очевидно, що в центрі оцінювання промислових стратегій є смертність від полювання. Потенційний вплив промислової смертності спричиняє скорочення чисельності популяції (що не завжди погано, якщо вид створює надмірну щільність, яка перевищує місткість угідь), зниження темпів приросту і навіть зникнення популяції;
ТУРБУВАННЯ НЕПРОМИСЛОВИХ ТВАРИН
Турбування непромислових тварин – будь-яке полювання – промислове або аматорське – може змінити поведінку тварин, які не є об’єктами полювання, через порушення їхнього спокою або створення перешкоди до виконання певних дій. Наприклад, зграя диких качок, потривожена полюванням, буде змушена залишити відповідні водно-болотні угіддя. Інші непромислові види, які представлені значною кількістю особин, будуть змушені покинути місця, найбільш придатні для харчування. Крім того, через це вони втрачають багато енергії у той час, коли мали б накопичувати її, наприклад, для міграції. Промисел також може призвести до зміни характеру діяльності тварин, змусити їх використовувати альтернативні маршрути різних переміщень, а також уникати певних місць оселення або інших територій, де їм загрожує полювання;
ЗМІНА СПІВВІДНОШЕННЯ ТВАРИН ЗА СТАТТЮ
Зміна співвідношення тварин за статтю – промисел може знизити або підвищити репродуктивний успіх і змінити співвідношення особин за статтю у будь-якій популяції. Вибіркове полювання може зменшити інтенсивність розмноження (утім, у звичайної лисиці в разі надмірного вилучення спостерігається зростання плодючості). Якщо кількість самців недостатня, їх слід охороняти, заборонивши добування, щоб забезпечити ефективне розмноження. Однак самці – найбільш «прибутковий» компонент популяції з погляду промислу, оскільки вони є об’єктами трофейного полювання. Тому мисливці часто добувають їх у більшій кількості, ніж самиць. Це спотворює статеву структуру у бік зростання частки самиць, що може взагалі призвести до скорочення чисельності популяції. Отже, трофейне полювання, яке збільшує попит на самців, створює ризик скорочення популяцій унаслідок їхнього репродуктивного потенціалу. Вилучення молодих самців до початку репродуктивного віку взагалі позбавляє їх можливості брати участь у процесах розмноження.
https://shop.myslyvets.com.ua/product/kapelyux-dlya-polyuvannya-kopiya/
ЗМІНА ГЕНЕТИЧНОЇ СТРУКТУРИ ПОПУЛЯЦІЇ
Зміна генетичної структури популяції полювання може діяти як потужна селективна сила, яка змінює генетичну структуру популяції, а саме до скорочення генетичного різноманіття. Важливим є збереження в популяції самців з найкращими генетичними якостям для того, щоб вони могли запліднити певну кількість самиць, достатню для нормального відтворення і збереження бажаних генетичних ознак у популяції;
НЕНАВМИСНИЙ ПРОМИСЕЛ
Ненавмисний промисел – один з дуже важливих, але недостатньо досліджених наслідків полювання, рибальства або інших видів діяльності, які пов’язані з вилученням організмів з природного середовища. Він полягає у впливі, який промисел може чинити на нецільові дикі види. Наприклад, такі представники дикої природи, як морські черепахи, морські їжаки і краби часто потрапляють у рибальські сіті разом з видами риб, які є об’єктами спрямованого вилучення. Хоч вилов цих істот може бути ненавмисним, однак він призводить до вилучення їх з природи, що негативно впливає на чисельність популяцій;
ЗМІНИ У СИСТЕМІ ХИЖАК-ЖЕРТВА
Зміни у системі хижак-жертва – багато хижаків є об’єктами мисливського використання. Тому внаслідок надмірного вилучення їхні популяції можуть скоротитися, що безумовно вплине на чисельність інших видів, які не є промисловими. Навпаки, кількість хижаків, основою харчового раціону яких є особини промислового виду, може скоротитися через погіршення кормової бази;
ЗМІНИТИ АБО ПОРУШИТИ СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ
Зрештою, промисел може змінити або порушити середовище існування, фактично впливаючи на всі види, які його населяють. Особливо це стосується лісозаготівлі або подібного використання рослин, оскільки саме вони часто є їжею, а їхні асоціації – середовищем існування для багатьох інших видів.
Джерело: Збірник матеріалів до курсу “Наукові основи збереження біорізноманітття”, розділ 12 “Управління популяціями диких мисливських тварин. С.К.Ріфел.” – Американський музей історії природознавства. 2009 р
Фото з відкритих джерел Інтернету.