Програма відновлення балканської рисі повідомила про успішне маркування радіонашийником вже 15-ї особини цього рідкісного виду. Молоду самицю на ім’я Зора (з македонської “світанок”) вагою 15,5 кг вдалося зловити завдяки тісній співпраці науковців та представників мисливської спільноти. Про це повідомляє Balkan Lynx Recovery Programme.
“Раді повідомити про нашу 15-ту балканську рись з радіонашийником! Її звати Зора, це молода плямиста самиця вагою 15,5 кг. Рись була спіймана Македонським екологічним товариством за активної підтримки мисливців. Перші GPS-координати вже надійшли, підтверджуючи, що вона жива і здорова”, — йдеться у повідомленні програми.
Важливо підкреслити, що успішний відлов рисі став можливим саме на території мисливського угіддя TAJMISTE. Цей факт наочно демонструє, що мисливці є не лише користувачами природних ресурсів, але й відіграють ключову роль у збереженні рідкісних видів.
Відстеження місцезнаходження тварин за допомогою радіонашийників неможливе без участі мисливців, які добре знають територію, звички тварин та володіють навичками відлову. Саме їхні знання та досвід допомагають вченим встановити GPS-трекери, які передають цінну інформацію про міграційні шляхи та ареал проживання рисей.
Подібна співпраця не є винятком. “Криниця мисливця” раніше вже висвітлювала історію порятунку іберійської рисі, де мисливці відіграли вирішальну роль. Завдяки спільним зусиллям популяція цього виду зросла з 62 дорослих особин у 2001 році до 648 у 2022 році.
“Цей успіх є результатом відданої співпраці між державними органами, науковими установами, неурядовими організаціями, приватними компаніями та членами громади, включаючи місцевих землевласників, фермерів, єгерів та мисливців”, — зазначав Франциско Хав’єр Сальседо, координатор проекту LIFE Lynx-Connect.
Мисливські угіддя, подібні до TAJMISTE, стають своєрідними природними лабораторіями, де відбувається не лише полювання, але й важлива наукова робота. Мисливці регулярно спостерігають за дикими тваринами, помічають зміни в їхній чисельності та поведінці, що робить їх незамінними помічниками для науковців.
Досвід порятунку балканської та іберійської рисей доводить, що саме союз мисливців і вчених дає найкращі результати у збереженні рідкісних видів. Коли мисливська спільнота бере активну участь у природоохоронних проектах, ефективність таких заходів значно зростає.