Колективне та облавне полювання на диких парнокопитних тварин розпочинається 3 листопада і триватиме до 31 грудня 2018 року на самців та самок козулі та самок кабана, а до 27 січня наступного року на самців кабана та його молодняк; на бобра, зайця-русака, лисицю, єнотоподібного собаку – з 3 листопада 2018 року до 27 січня 2019 року. Про це повідомив головний мисливствознавець області, заступник начальника відділу лісового та мисливського господарства Хмельницького ОУЛМГ Віталій Красов під час наради, яка була приурочена відкриттю сезону полювання на хутрових та парнокопитних звірів в мисливському сезоні 2018-2019 років.
У ній взяли участь головні лісничі підприємств, лісничі, мисливствознавці районів, користувачі мисливських угідь області. У заході також брали участь голова облради УТМР Григорій Сагайдак, представник головного управління Держпродспоживслужби в області Лев Хоміч, заступник начальника департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів облдержадміністрації Руслан Якубаш, старший інспектор охорони навколишнього природного середовища екологічної інспекції Артем Ткач, начальник сектора за обігом зброї обласного управління Національної поліції Олександр Новосядлий.
Розглянуто питання про порядок здійснення полювання на парнокопитних та хутрових звірів і боротьбу з браконьєрством.
Визначено дні полювання:
– на парнокопитних індивідуального – усі дні тижня, а колективного та облавного – субота та неділя;
– на бобра, зайця-русака, лисицю, єнотоподібну собаку, вовка – субота та неділя.
Денна норма відстрілу зайця-русака одним мисливцем – один заєць. Норма відстрілу єнотоподібної собаки та лисиці – не лімітована.
Полювання на диких парнокопитних тварин проводиться за ліцензіями згідно із затвердженими Міністерством охорони навколишнього природного середовища України лімітами добування (відстрілу, відлову) диких парнокопитних та хутрових звірів у сезон полювання 2018-2019 років.
Полювання на зайця-русака, єнотоподібного собаку, лисицю відбувається за відстрільними картками, що видаються користувачами мисливських угідь, у межах установленої пропускної спроможності угідь.
У лісові мисливські угіддя видаватимуться виключно разові відстрільні картки, а при проведенні полювання на диких парнокопитних та хутрових звірів на території ДЛФ проводиться обов’язкова реєстрація мисливців у день полювання в лісництвах.
Виступаючий наголосив, що в зв’язку з тим, що ще триває сезон збору грибів, з метою недопущення нещасних випадків необхідно максимально обмежити проведення полювання саме в лісових масивах до встановлення належних умов для здійснення полювання, а у разі його проведення – забезпечити контроль за виконанням правил полювання.
Варто зазначити, що добування вовка, лисиці та єнотоподібного собаки дозволяється здійснювати за наявності в мисливця ліцензії або відстрільної картки на добування інших мисливських тварин. Відстріл вовка та лисиці не в мисливський сезон або в заборонених для полювання місцях здійснюється мисливцями з дозволу Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства, а в межах території та об’єктів природо-заповідного фонду – з дозволу Хмельницької обласної державної адміністрації, за письмовою заявкою користувача мисливських угідь.
При проведенні полювання мисливець зобов’язаний проводити облік добутої ним дичини, який ведеться в ліцензії, або відстрільній картці та контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання: на хутрових та парнокопитних тварин – на місці відстрілу тварин. До початку проведення полювання в контрольну картку обліку добутої дичини мисливцем вноситься дата, назва користувача мисливських угідь, місце проведення полювання та номер ліцензії, або відстрільної картки.
Всі ліцензії реєструються в Хмельницькому обласному управлінні лісового та мисливського господарства. Після проведення полювання ліцензії залишаються в працівника господарства, де проводилося полювання, а мисливцям робиться відмітка в контрольній картці обліку дичини та видається документ для провозу продукції полювання.
Користувачі мисливських угідь зобов’язані:
сезон полювання розпочати лише після отримання відповідного дозволу від органів ветеринарної медицини;
забезпечити дотримання профілактичних заходів щодо сказу та інших небезпечних хвороб, проведення ветеринарно – санітарної експертизи добутих тварин;
визначити пропускну спроможність мисливських угідь, узгодити її з територіальними органами лісового господарства та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Видачу відстрільних карток проводити відповідно до розрахунків пропускної спроможності мисливських угідь;
перед початком полювання забезпечити реєстрацію мисливців і проведення інструктажів мисливцям з питань техніки безпеки при проводженні із зброєю та здійсненні полювань;
забезпечити дотримання порядку обліку, видачі й повернення ліцензій, відстрільних карток, організації та здійснення полювання.
Віталій Красов у своєму виступі також зосередив увагу на одній з найбільш болючих проблем мисливського господарства – браконьєрстві, детально проаналізував, як коритсувачі мисливських угідь борються з цим ганебним явищем. Так, за 2017 рік в області виявлено 154 випадки порушень правил полювання, що на 25 випадків менше, ніж в 2016.
Уповноваженими особами державної лісової охорони розглянуто 145 справ про порушення правил полювання, сума накладених на порушників штрафів складає майже 25,6 тис. грн.
Краще працювали з охорони угідь Ярмолинецький, Ізяславський та Старокостянтинівський лісгоспи, Білогірська, Віньковецька, Красилівська та Шепетівська районні організації УТМР. Жодного випадку порушень у 2017 році не виявлено працівниками Летичівської, Хмельницької, Чемеровецької районних та Хмельницької обласної організацій УТМР. За 10 місяців 2018 року в області виявлено лише 90 випадків порушень правил полювання.
Питання боротьби з браконьєрством перебуває на постійному контролі Державного агентства лісових ресурсів України, обговорюється на кожній нараді, присвяченій відкриттю полювання, веденню мисливського господарства, але, на жаль, робота з охорони мисливських угідь в області не на належному рівні. Про це свідчить низька чисельність основних видів парнокопитних та хутрових звірів в мисливських угіддях.
Гострою проблемою залишається надмірна чисельність у мисливських угіддях хижих та шкідливих тварин. Значної шкоди мисливському господарству завдає лисиця, чисельність якої за даними обліку на початок року в угіддях становила понад 2 тисячі особин. Якщо врахувати те, що річний приріст цього хижака складає в середньому 150 відсотків, то щільність лисиці може скласти 3,7 голів на тисячу гектарів угідь при ветеринарно-санітарних вимогах 0,5-1 особина на зазначену вище площу.
28 вересня завершено проведення пероральної вакцинації хижих тварин від сказу шляхом розкидання вакцини з літака над територією області. Щоб довести щільність хижака до оптимальної, необхідно створити бригади з відстрілу хижих та шкідливих тварин, отримати відповідні дозволи та проводити цю роботу під час сезону полювання.