Останні події стосовно прийняття Стратегії розвитку мисливської галузі в Україні викликають все більше питань щодо принципів демократії та інклюзивності (доступності, залученості). Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь повідомила, що мисливці, які мають найбільший інтерес у цьому питанні, не запрошуються на важливі обговорення.
З посиланням на внутрішні джерела, Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь розповіла, що 27 жовтня Міндовкілля організувало зустріч через Zoom для обговорення майбутнього мисливської галузі. Триває вже четвертий місяць обговорень, і до онлайн-зустрічі були запрошені члени парламенту, Володимир Каленіченко із Держлісагентства, а також Олександр Краснолуцький та Сергій Власенко із Міндовкілля. Неабиякою особливістю цієї конференції була присутність представників, яких називають “зоозахисниками”, включаючи Андріану Байло, Марину Іванюсько, Марину Суркову та Ярину Люту.
У цьому складному питанні, яке обговорювалось, найбільшим чином обурює відсутність представників мисливців у процесі прийняття рішень. Документ, який був розроблений завдяки спільним зусиллям провідних фахівців, вчених та громадських організацій, а також публічно обговорювався та засновувався на європейських нормах, традиціях та культурі мисливства, за словами Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь, перетворюється на антимисливський, безглуздий папірець.
Одним з найбільш тривожних аспектів є те, що долю цієї важливої стратегії, здається, вирішують не спеціалісти, а так звані “невігласи” – зоозахисники. Саме вони на останніх зустрічах, на ініціативу Міндовкілля, визначали не лише стратегію мисливської галузі, але й її майбутнє існування взагалі. Точніше, НЕІснування.
Зоозахисники, яких повністю підтримує Міндовкілля, стверджують, що мисливська галузь має бути припинена у найближчому майбутньому, посилаючись на європейську модель розвитку. На жаль, ця точка зору не враховує можливості інших перспектив або аргументів на підтримку мисливської галузі, яка успішно розвивається у країнах ЄС і отримує підтримку від їхніх урядів.
Відсутність представників мисливських громадських організацій, зокрема Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь, на зустрічах Міндовкілля породжує питання про прозорість, об’єктивність і дотримання принципів демократії. Вирішення питань стосовно мисливської галузі в Україні вимагає активної участі всіх зацікавлених сторін, включаючи мисливців. Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь наголошує на необхідності відкритого та прозорого діалогу для досягнення збалансованого та стійкого майбутнього для цієї галузі в Україні.
Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь закликає переглянути процес прийняття рішень та визнати цінний внесок, який можуть внести мисливці. Демократія процвітає, коли почуваються всі голоси, і майбутнє мисливської галузі в Україні не повинно бути винятком.
Коментар Ігоря Марчука, Народного депутата України, координатора реформи мисливської галузі від ВРУ, члена робочої групи, який брав участь у заході:
Панове, припиніть писати нісенітницю й «роздувати» зраду! По-перше, ніякого обговорення не було. Ми узгодили формат за яким продовжимо обговорювати Стратегію. По-друге, зоозахисники такі самі громадяни України як і ми з вами й мають право розуміти що відбувається у сфері дикої природи. Не скажу що розмова була й буде простою, але я впевнений що ми знайдемо консенсус по важливим для нас питанням. Стратегія, яку ми спільно напрацювали, відповідає найкращим європейським стандартам й залишиться такою. Усі професійні й слушні пропозиції ми візьмемо до уваги, разом обговоримо й опрацюємо.
2 коментарі до “Мисливці залишені поза процесом прийняття рішень щодо стратегії розвитку мисливського господарства”