Мисливська арифметика
Дедалі дорожчим задоволенням стає полювання на Херсонщині. Аби купити рушницю і вийти з нею в поле або плавні та добути зайчика чи фазана, треба бути членом Українського товариства мисливців і рибалок. А обласна організація УТМР нещодавно підняла суму членських внесків з шестисот до семисот гривень на рік. Не зміг заплатити – чекай автоматичного виключення з лав. Втім, осередки УТМР на місцях все-таки враховують, у якій фінансовій скруті нині опинилися прості любителі полювання, і з виключенням намагаються не поспішати. Багато хто їде на заробітки за кордон, а після повернення належну суму все ж віддає, хоч із запізненням.
Та внески – це тільки невелика частина витрат кожного мисливця. Разова картка на право полювати протягом світлового дня на пернату дичину нині коштує 50-75 гривень, на зайця – від 70 гривень. Це не згадуючи вже про ліцензії н кабана чи козу, які обходяться у тисячі гривень. Причому навіть із одним лише пострілом (навіть хибним) у повітря вилітає приблизна вартість буханця хліба: адже один патрон із дробом до гладкоствольної рушниці коштує 10-13 гривень!
Звісно, організація полювання, як така, теж потребує фінансів на підгодівлю тварин і птахів, охорону угідь, навіть «підселення» в ці угіддя нової дичини – членські внески беруть недарма . «Щороку ми купуємо у Дніпропетровській області від 100 до 170 голів фазанів, випускаючи їх на Скадовщині. Вони також недешеві – півень обходиться нам у 200 гривень за голову, курочка – у 250 гривень, — розповідає голова організації УТМР Скадовського району Херсонщини Віктор Пташинський. – Загалом, виходить так: у 2020 році наш осередок отримав 370 тисяч гривень членських внесків, ще 757 тисяч гривень надійшли з інших джерел. Натомість власні витрати склали 870 тисяч гривень, і ще 116 тисяч гривень перерахували, згідно статуту, до обласної організації УТМР. Нескладно прикинути, що не залишилося майже нічого».
Доведеться ділитися з громадами
А ще, окрім витрат на патрони, дичину й членські внески, мисливцям Херсонщини доведеться «розтрусити гаманці»…навіть внаслідок децентралізації! Раніше районні організації УТМР укладали договори на користування мисливськими угіддями із власниками земель, і це були або аграрії, або сільські ради. Платню за це вони не брали, але тепер землями розпоряджаються територіальні громади. Тому не можна виключати, що ці громади вирішать брати гроші за користування угіддями. Адже полювати сюди часто-густо приїжджають мешканці інших районів і навіть областей України. То чому їм надавати таку послугу безкоштовно, вже зараз міркують селяни.
І насамперед це стосується громад, що межують із чорноморським та азовським узбережжям, через які пролягають шляхи сезонної міграції гусей та качок. Щойно починається переліт, а по засідках уже сидять сотні «снайперів» з усіх усюд, бажаючи випробувати мисливську удачу.
— Чесно кажучи, у нашій громаді ще просто не визначилися із тим, на яких умовах треба укладати договори й передавати угіддя в користування мисливцям. До цього питання ми ще не дійшли, і його ґрунтовним вивченням не займалися. Просто ніколи – є чимало нагальніших проблем, — зізнається голова Чаплинської територіальної громади Херсонщини Олексій Фаустов. – А моя особиста думка така: все, що приносить користь громаді, треба використовувати – зайвих грошей у скарбничці не буває. Якщо мисливські організації заробляють на приїжджих мисливцях, то чому б не ділитися цими заробітками з громадою. Інша справа, що треба наперед усе зважувати, аби не відлякувати дорожнечею бажаючих приїхати до нас на полювання та відпочинок .
Біда в тому, що платня за користування угіддями, у разі її впровадження, громадам може здатися символічною, а от мисливцям – геть навпаки. Взяти для прикладу той же Скадовський район, де площа угідь близько 97 тисяч гектарів землі. Якщо з кожного гектару брати бодай по гривні, то для розрахунку з громадою треба десь відшукати 97 тисяч гривень на рік. А де? та закладати цю суму у членські внески та вартість відстрілочних карток. не важко здогадатися, що вони від цього не дешевшатимуть.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ, Новий день.