Дорослі мисливці Петра та Крістіан Майєр з великим занепокоєнням бачать, що в лісі стає все більше і більше осиротілих тварин. Про це пише видання Rhein-Neckar-Zeitung.
Два кабани переїхали до Крістіана та Петри Майєр у Гроссаксен. Маленькі новачки бігають на лузі колишньої фруктової ферми Майєра і потроху розкопують його своїм ще маленьким рилом.
“У середині лютого нам зателефонував друг і розповів про прибульця, матір якого переїхав поїзд”, – сказала Петра Майєр, повідомляючи про те, як до них потрапили кабани. Потім сім’я обговорила і вирішила взяти маленького кабана, якому на той час було близько двох тижнів.
Не минуло і двох тижнів, як Майєри отримали черговий дзвінок про ще одного сироту-новачка. “Він пішов за пішоходами, які прогулювались в Екзотенвальді”, – сказала Петра Майєр. Вони також взяли цю молоду тварину, і кілька днів тому до них приєднався третій прибулець. Однак незабаром він помер. “Він був ще дуже молодий. Коли він прийшов до нас, його пуповина все ще висіла на ньому”. Важко вигодовувати без матері дрібних кабанів, особливо в перші дні життя. Тому що в цей час вони не могли нормально ходити, а лежали б лише з матір’ю, яка їх зігрівала б та регулярно постачала б грудним молоком.
Замість грудного молока новачки отримують дитяче молоко – кожні чотири години.
Сім’я Майєрів розділяє цю роботу між собою, 16-річна Йоганна взяла на себе своєрідну роль матері. “Це весело і приємна зміна від домашнього навчання”, – каже вона. Збільшення ваги малечі за останні тижні показує, що новонароджені стають великими та сильними завдяки цій турботі. Коли вони приїхали до Великої Саксонії, вони важили трохи більше кілограма. Зараз найстаріша, яку назвали Хільдегард, вже важить близько 3,5 кілограмів, а молодша її товаришка також наближається до позначки в три кілограми.
Ці кабани – не єдині молоді кабани в регіоні, який зараз росте разом з людьми. Крістіан Майер знає про інших немовлят, що виховуються, наприклад, у Шрісхаймі. За словами Крістіана Майєра, незвично, що можна зустріти стільки новонароджених дітей-сиріт. Він пояснює це багатьма відвідувачами лісу, які намагаються уникнути зараження коронавірусом.
Петра та Крістіан Майєр зауважили, що пішоходи та гірські байкери не лише користуються доріжками, але й перетинають ліси, бо, як мисливці, вони часто бувають у лісі. Навіть вночі люди з фарами були в лісі. “У лісі вже просто немає відпочинку”, – каже Петра Майєр. На відміну від загальноприйнятої думки, перелякані таким чином кабани захищатимуть своїх молодняків лише у тому випадку, якщо їх заженуть у кут. Інакше вони втекли б і залишили б молодих тварин, які потім опинилися б сиротами. “Якщо олені та зайці зараз отримають своїх дитинчат, це може стати ще гіршим”, – побоюється Петра Майєр. Тому майєри закликають відвідувачів лісу поводитися так, щоб вони не відлякували лісових мешканців .
Майєри не будуть тримати кабанів при собі. Коли їм виповниться півроку, вони перейдуть у вольєр для дикої природи в Доссенвальді поблизу Мангейма-Рейнау. “Перш ніж ми прийняли молодь, було важливо мати місце для диких кабанів, коли вони стануть трохи більші”, – сказала Петра Майєр. Але простір у вольєрі Мангейма обмежений, і навряд чи там можна розмістити більше кабанів. Крістіан Майєр знає, що на дорослу тварину має бути близько 2000 квадратних метрів.