На Львівщині переймаються законністю виділення мисливських угідь
Про виділення мисливських угідь на Львівщині та про побоювання чи не «породяться» на Львівщині нові лозинські, написав блог Віталій Горбатенко – заступник голови ГО «Громада та ініціатива». Опублікувала його інформаційна агенція «Вголос».
«Криниця мисливця» пропонує вам також прочитати цей блог, ознайомитись з фактами та доводами, які наводить Віталій Горбатенко.
Порядок денний сесії Львівської обласної ради містить на перший погляд «невинне» питання «Про надання в користування мисливських угідь ТзОВ «Мисливське господарство «Надбужжя».
Цю тему не обговорюють в ЗМІ, з цього приводу не роблять громадських слухань, зрештою, самі громади, певне, й до пуття не знають, що відбувається. А йдеться про чималу територію – 16 тисяч гектарів, яка охоплює частину Золочівського та Бродівського районів. Це чудова територія – поля, річки, ліси, переважно букові, багаті на дичину. Януковичу б сподобалося. Причому не тільки територія, на якій хіба що страусів бракує, а й методи, за допомогою яких особи, які стоять за ТЗОВ «Надбужжя», намагаються прибрати до рук на найближчі 15 років ласі гектари.
Відразу хочу застерегти: якщо обласна рада на цьому етапі проголосує за проект під номером 78, то рішення буде незаконним. Адже для отримання угідь в користування підприємство мало би взяти погодження усіх власників або користувачів землі. А нам відомо, що таких погоджень нема, а якщо й є, то далеко не з усіма власниками.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування обласними радами за поданням Держлісагенством, погодженим з обласними державними адміністраціями, а також власниками або користувачами земельних ділянок. Причому йдеться не тільки про погодження відповідних сільських рад, на території яких розміщуються мисливські угіддя, а й з власниками земельних паїв, які самостійно господарять на своїх ділянках, а також фермерськими господарствами, агрохолдингами тощо, які орендують земельні паї, тобто є користувачами земельних ділянок. А отже рішення облради можна легко оскаржити в суді. Причому раджу зсилатися на дуже яскравий прецедент. Після трагічної історії на Кіровоградщині, коли мисливці-мажори на чолі з нардепом Лозинським влаштували полювання на селянина й вбили його, була винесена постанова Вищого господарського суду про визнання незаконним і скасування рішення сесії Кіровоградської обласної ради «Про надання мисливських угідь у користування ТОВ “Мисливське господарство «Голованівське». Основною підставою для рішення стало те, право на користування мисливськими угіддями може виникнути лише за наявності згоди всіх без виключення землевласників та землекористувачів, а такої згоди підприємство не отримало. Невдовзі було засуджено на 15 років за вбивство і власника господарства Віктора Лозинського…
Чому власники «Надбужжя» не звернулися за погодженнями? Думаю, не тільки через те, що це клопітна справа, а й тому, що розуміють: громади з доброї волі не погодяться пустити на свою землю таких «мисливців-господарників», бо вже знають, чим воно може обернутися для людей. Добре відомо й про те, що в мисливському господарстві «стирчать вуха» Медведчуків та інших не менш одіозних осіб.
15 років тому «Надбужжя» вже отримувало угіддя в користування. І в результаті дикі кабани винищували посіви й городину, а поскаржитися не було на кого, не було жодного випадку отримання компенсації.
Хоча в Законі України «Про мисливське господарство та полювання» зазначено, що відносини між власниками/користувачами земельних ділянок і користувачами мисливських угідь регулюються відповідними договорами. Але на Львівщині мисливські господарства, а також відповідні державні органи не утруднюють собі життя укладанням якихось договорів. А мали би. Принаймні з огляду на те, що вже другий рік, як діє норма законодавства про те, що за користування мисливськими угіддями треба платити.
До 1 січня 2015 року діяв мораторій на застосування статті 24 вищезгаданого закону, в якій йдеться про плату за користування угіддями. Мораторій вже давно закінчився, а отже необхідно дотримуватися його норм:
1. Користування мисливськими угіддями є платним.
2. Розмір та порядок внесення плати за користування мисливськими угіддями визначаються у договорі між користувачем мисливських угідь та власником або постійним користувачем земельних ділянок, на яких знаходяться ці угіддя.
3. Розмір плати за користування мисливськими угіддями встановлюється залежно від їх місцезнаходження, природної якості та інших факторів.
Іншими словами, власник або користувач земельної ділянки має право на отримання плати за використовування своєї ділянки для мисливства, що встановлюється відповідним договором. І це є звичайна практика у цивілізованих країнах. Невже ні в обласній раді, ні у Львівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства не знають законів? Думаю, знають, але мовчать.
Проте не мають права мовчати органи місцевого самоврядування, депутати сільських, селищних, районних та обласної рад, яким громади довірили представляти їхні інтереси.
Бо натиснути на кнопку не складно. Складно буде потім пояснити виборцям, чому в них не спитали, коли віддавали їхню землю для розваг олігархів, чому люди не мають права зайти до лісу, бо там полюють мажори, чому дичина нищить городи, а винних нема. І навіть більше – все йде до того, що з часом за допомогою хитрих схем ділки зможуть і зовсім прибрати цю землю до рук.
Але в нас не феодальний лад. Люди мають право самі розпоряджатися своєю власністю. А ми маємо проконтролювати, щоб їхні права не порушували.
Статья ни о чем. Никакого конструктива. Бла-бла-бла.