Полювання на сніжного барана: «універсальний» 300 калібр – виправданий вибір?
Сьогодні, як і раніше, полювання на сніжного барана не є легким і загальнодоступним. Могутній красень-рогач понад центнер вагою, з величезними круто вигнутими рогами – бажаний, виключно престижний і рідкісний трофей для мисливця. Чисельність твсторога, як ще називають сніжного барана, невелика, а місця проживання віддалені від густо населених людьми територій: крайній північний схід Росії. Втім, для справжніх любителів, полювання на сніжного барана все ще цілком реальне. У тому числі і на найбільший його підвид – камчатський сніговий баран або чубук.
Сніжний баран – велика і сильна тварина. Навіть на своїх недовгих ногах самець досягає більш ніж метрової висоти в холці, (самки набагато дрібніші) а його потужне тіло – 1,8 метра в довжину. Маса такого велета може становити 150 кг, причому на частку рогів – головного і найбажанішого мисливського трофея – іноді сягає до пуда ваги. Забарвлення товсторога варіюється в межах від світло-коричневого і сірого до чорного кольорів. Найсвітліші ділянки – ніс і «дзеркало». У харчуванні невибагливий: влітку і взимку задовольняється мізерною рослинністю гірських кам’янистих плато і не схильний до довгих кочових маршрутів. Товсторога не можна назвати прихильником довгого і швидкого бігу, але по важкопрохідних гірських схилах пересувається з дивовижною спритністю. У літню пору самці тримаються окремо від самок і дитинчат, а досвідчені, найбільш перспективні в якості трофея рогачі – поодинці.
Останнім часом полювання на сніжного барана стало більш доступним завдяки діяльності ряду компаній, що організують мисливські тури. Найбільш «освоєні» ними регіони – Камчатка і деякі райони Чукотки, хоча і інші обжиті сніжним бараном місцевості не залишаються без уваги. З початку серпня і приблизно до середини вересня – традиційний час полювання. Одним з найважливіших факторів у виборі часу є погодні умови: не надто гостинні північні гори змушують вкрай уважно ставитися до найдрібніших примх стихій. Особливо, якщо до базового табору передбачена доставка гвинтокрилом.
Як таке полювання на сніжного барана здебільшого зводиться до скрадки. Першу частину – виявлення передбачуваного видобутку – найчастіше реалізують досвідчені, добре знайомі з місцевістю єгері. Завдання стрілка: з максимальними пересторогами підібратися до барана на відстань влучного пострілу і добути жаданий трофей. Важливо пам’ятати, що стріляти доведеться здалеку і наповал: в горах добути підранка часто виявляється неможливим. Звідси – кілька найважливіших вимог до мисливця, зброї і спорядження.
По-перше, необхідна хороша фізична підготовка, здатність тихо і непомітно пересуватися в умовах, до такого пересування зовсім не пристосованих. З усіх органів чуття у снігового барана найкраще розвинений зір, отже, потрібно дотримуватися маскування, пам’ятати про неприпустимість різких рухів, і навіть не намагатися підійти до товсторога зовсім близько. Значить і стрілецька підготовка мисливця повинна бути бездоганною.
По-друге, з огляду на гостроту зору снігового барана, потрібно заздалегідь потурбуватися про хорошу оптику. Тим більше, що попередню оцінку свого майбутнього трофея доведеться виробляти на великій відстані.
По-третє, без далекобійної високоточної зброї подібне полювання безперспективне. Пріоритет тут віддається нарізним мисливським карабінам середніх і більших калібрів, краще – від 270 до 308. Наприклад, «універсальний» 300 калібр (7,62 мм) – виправданий вибір.