Смертельні хвороби наших предків-мисливців в кам’яну добу
Команда шведських та норвезьких дослідників провела унікальний аналіз ДНК з зубів 38 людей, що жили на території Скандинавії в епоху мезоліту та неоліту (9000-3000 років тому). Отримані результати проливають світло на склад мікробіому та захворювання давніх мисливців-збирачів та перших землеробів. Дослідження опубліковане в журналі Scientific Reports.
За допомогою методів метагеноміки вчені змогли ідентифікувати низку патогенних бактерій в рештках людей кам’яної доби. Зокрема, в двох чоловіків культури бойових сокир (4800-4300 років тому) виявлено сліди сальмонели (Salmonella enterica). Ймовірно, сальмонельоз став причиною смерті цих людей, оскільки їх поховали в одній могилі.
В окремих представників культури лійчастого посуду (6000-4800 років тому) знайдено бактерії роду Yersinia, включно зі збудником чуми Yersinia pestis та кишковою паличкою Yersinia enterocolitica. Остання виявлена і в рештках людини пізнього неоліту (3900 років тому).
Дослідники припускають, що перехід до сільського господарства та більш густе заселення територій в неоліті сприяло поширенню інфекційних захворювань. Одомашнення тварин створило умови для зоонозної передачі патогенів від худоби до людей.
Цікаво, що в мезолітичних мисливців-збирачів (9000-6000 років тому) виявлено менше слідів небезпечних бактерій. Втім, в окремих індивідів знайдено ДНК менінгококу (Neisseria meningitidis) – збудника менінгіту. Це одне з найдавніших свідчень цієї хвороби.
Палеогенетичний аналіз дозволяє поглянути на здоров’я наших предків під новим кутом. Він показує, що люди кам’яної доби, попри відсутність антибіотиків, були носіями різноманітних бактерій, в т.ч. патогенних.
Деякі з цих мікроорганізмів, як сальмонела чи кишкова паличка, були тісно пов’язані з веденням сільського господарства. Інші ж, як чума чи менінгіт, вражали і мисливців-збирачів.
Отже, навіть активний спосіб життя, притаманний мисливцям, не гарантував повного імунітету від хвороб. Втім, перехід до осілості та скотарства в неоліті створив нові виклики для здоров’я людей та став важливим фактором еволюції патогенів.