Все почалося з того, що днями я запитав у одній з мисливських груп (без реклами) про маршрути і інтенсивність льоту диких гусей над Україною і … посипалися епітети на мою і без того бідну голову…)) Хоча, дякую більшості хлопців, вони нормально відреагували на суто наукове питання. І загальну відповідь для себе я все ж отримав однозначну – останні 10-15 років гусак іде над нашою Ненькою дуже і дуже мляво, швидко, а, головне, нестабільно. Та не буду вдаватися через міру ні в науку, ні в лірику, постараюся висловитися коротко доступною мовою. При цьому, не апелюватиму на останню інстанцію, адже орнітолог з мене досить посередній.
Тож, хто пам’ятає, в Україні весняне полювання було закрите з 2004 року Законом України «Про мисливське господарство та полювання» та у зв’язку з міжнародною Угодою про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (2002), а також Конвенцією про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (обидві ратифіковані Україною). Все це як нам розказують було зроблено під тиском еконайманців (і це правда), але з того що нам не розказують – так це те, що наші депутати таким чином втікали від ратифікації міжнародних угод по прийнятті … антикорупційних законопроектів (!!), обираючи зі списків запропонованих угод найбільш нешкідливі для себе, куди й потрапило весняне полювання, яке ніяким боком їм власне не впиралося. А що? Як казав один чиновник – я його (полювання) не відкривав то і закривати не збираюся 😉
Що ж відбулося потім і відбувається зараз? Особисто я не помітив, щоб «безпрєдєлу» в угіддях поменшало. Скоріше – навпаки. Кожної весни артилерійська канонада стоїть в усіх куточках України, особливо по Наддніпрянщині, єдина відмінність якої – що єгері в цей період бояться виїхати на рейди проти чиновників, депутатів, мажорів і просто злих мисливців. Це я про практику. Теорія ж (закон) – теж ніяка, це я як вчений заявляю. Наш Азово-Чорноморський міграційний коридор – по інтенсивності використання птахами піщинка в морі, порівняно з тим же Каспійським і іншими. Тож глобальне природоохоронне значення закриття весняного полювання у нас дуже сумнівне, на фоні того як діють турки (сітями сотні тисяч гусей для армії відловлюють), росіяни по більшій частині материку і навіть білоруси. До речі, хто не знав у самому Євросоюзі теж є весняне полювання. Так, у Австрії досі полюють на вальдшнепа. Во варвари!!! 🙂 При цьому всі гуманні аргументи еконайманців я апріорі не сприймаю, особливо стосовно полювання на місцевого селезня крижня, шкода від якого в угіддя з великою щільністю цих птахів загальновідома. А в нас виходить так – заборонили полювання бо…не гуманно, бо браконьєрство, бо…не хотіли (і поготів не хочемо) боротися з корупцією… За таким принципом можна також – всіх водіїв позбавити права керування (бо деякі з них обов’язково утнуть ДТП), в кожному будинку конфіскувати ножі (бо ними інколи вбивають людей), кожного нардепа розстрі… бо… Ой… що це я розійшовся 🙂
Я розумію всю нікчемність охорони наших угідь і всю безкультурність пересічного дядька з рушницею, але мисливців з великої літери «М» в Україні все рівно більше і …страждають саме вони… Та і сліпими заборонами людей не виховаєш (лише розлютиш), тут треба масштабне просвітництво (якого і близько немає). Тому, зізнаюся відверто – я «За» весняне полювання, і якби я був мега-чиновником зробив би так – у відведені законом строки (напр.: з 1 березня по 1 квітня) дозволити господарствам робити наказ на ліцензійне весняне полювання у присутності єгеря терміном лише на 5-7 (нерозривних) календарних днів. Гадаю цього б вистачило і душу відвести бажаючим вдихнути весняного вітру і рівень безконтрольного браконьєрства суттєво знизити (адже користувачі угідь тепер будуть фінансово вмотивовані вести боротьбу) і бюджет убогої галузі підлатати, без завдання великої шкоди мігруючим птахам.
Питання це звісно ж дискусійне, але особисто я вкотре переконуюся, що законність, особливо сучасна українська – то лише ознака влади, а не вищої справедливості чи здорового глузду. Відтак можемо спостерігати і далі за клинами перелітних гусей на отаких картинках, які будують нам в небі нехитрі фігури, що символізують сумнівні перспективи порадіти мисливській весні на найближчі роки…якщо не десятиліття…
Автор: Vasily Novytsky