Унікальні золоті фігурки тварин скіфської доби представлені в Музеї історичних коштовностей України

У Музеї історичних коштовностей України представлені унікальні золоті фігурки тварин, що є яскравими зразками скіфського звіриного стилю. Особливу увагу привертають дві мініатюрні скульптури: пластина із зображенням тварини та фігурка вепра, про це повідомляє Музей історичних коштовностей України – філія Національного музею історії України.

За даними офіційного сайту Національного музею історії України, золота пластина у скіфському звіриному стилі, датована першою половиною VI ст. до н.е., була знайдена під час розкопок Шумейківського кургану поблизу села Вовківці на Сумщині у 1899 році археологом С.А. Мазаракі. Це масивна лита пластина з петлею на звороті, яка, ймовірно, прикрашала пояс чи піхви меча.

На пластині зображено тварину, що лежить з підібганими під тулуб ногами, витягнутою головою та притиснутим до шиї довгим вухом. Цікаво, що довгий час вважалося, що це зображення лосеняти. Проте, детальний аналіз показав, що у тварини на кінцівках позначено лапи, а не копита. Це, а також довге вухо, дозволяють припустити, що насправді це зображення зайця. В ранньоскіфський час зображення зайців інколи зустрічаються на предметах озброєння, адже ця невловима тварина втілювала уявлення про воїнську вдачу.

Друга скульптура – фігурка вепра, створена у другій половині IV ст. до н.е., походить з кургану Хомина Могила поблизу села Нагірне Дніпропетровської області. Вона була виявлена під час археологічних досліджень 1970 року, які проводив Б.М. Мозолевський.

Як зазначено на сайті музею, ця скульптурка є пустотілою, її тулуб спаяно з двох половинок, а місце їх спаювання ретельно загладжено. Додатково рисками позначено щетину. Ноги та хвіст відлито і припаяно окремо, а ікла виготовлено зі срібла. Особливістю фігурки є золоті перетинки на ногах тварини, що свідчить про її можливе використання як ручки дерев’яної або металевої чаші.

Зооморфні ручки були характерною деталлю посуду кочовиків і, ймовірно, відображали уявлення про обереги, що відганяють злих духів. В індоіранських народів вепр асоціювався з богом грому та перемоги Веретрагною (його відповідником був “скіфський Арес”) – покровителем військової аристократії. Тому зображення вепра часто розміщували на предметах військового побуту та зброї.

Читайте також: На Хортиці знайдено роги благородного оленя 19 століття (ФОТО)

Музей історичних коштовностей України був заснований у 1969 році як відділ “Золота комора” при Київському державному історичному музеї. Його створення стало можливим завдяки сенсаційним археологічним відкриттям, зокрема розкопкам скіфського кургану IV ст. до н.е. в Мелітополі у 1954 році під керівництвом видатного археолога О.І. Тереножкіна.

Ці унікальні артефакти є важливим джерелом для вивчення вірувань, естетичних уподобань та ювелірних технологій скіфів. Вони демонструють високу майстерність давніх ювелірів та глибоку символічність образів тварин у скіфській культурі.