В Білорусі так багато оленів та лосів, що лісгоспи проведуть наймасштабніше обгородження за всю історію об’єднання

З настанням холодів молоді культури хвойних порід стають основними ласощами травоїдних мешканців лісу. З цією проблемою хоч раз стикався, мабуть, кожен лісгосп. Але найбільшої шкоди дістається саме ділянкам лісових культур, які розташовуються на територіях великих мисливських господарств, які сприяють зростанню популяції копитних. Щоб скоротити до мінімуму наслідки від такого обтяжливого сусідства, лісгоспи Вітебського ГПЛХО проведуть в цьому році наймасштабніше обгородження за всю історію об’єднання. Про це повідомляє Білоруська лісова газета.

– На території Мошканского лісництва знаходиться мисливське господарство «Марко-Сервіс». В останні роки це сусідство стало серйозною проблемою у вирощуванні лісу, зокрема страждають наші культури до 8-річного віку, – розповідає начальник відділу лісового господарства та лісовідновлення Вітебського лісгоспу Борис Старовойтов. – В «Марко-Сервіс» дуже багато оленя, лося. З пізньої осені по весну ці тварини знаходяться в пошуку зеленого корму. Уберегти від них лісові насадження можна кількома способами, але найбільш ефективний, як визнають колеги з інших лісгоспів і радили нам на виїзній зустрічі лісівники з Польщі, обгородження. Так що в цьому році ми вирішили експериментально вдатися саме до такої методики захисту молодняків.

Всього Вітебський лісгосп запланував обгородити 8 га молодих насаджень і вже завершив цю роботу, провівши її власними силами. У обгородженні брали участь всі лісництва лісгоспу.

– Робота непроста: і стовпи встановити, і сітку натягнути. Але спільними зусиллями лісництв ми впоралися із завданням завчасно і в стислі терміни, що дуже важливо, – зауважує Борис Петрович.

Провести масштабне обгородження сіткою зважилися в цьому році і в Россонському лісгоспі, попутно підвищуючи обсяги обробки культур засобами для відлякування тварин. Причина все та ж – сусідство з мисливським господарством і, як наслідок, високі темпи зростання поголів’я копитних.

– У нас людей стільки в районі немає, скільки копитного звіра, – зізнається головний лісничий Россонського лісгоспу Володимир Дащенок. – Навіть опівдні можна їхати і побачити, як на полях по 30-50 оленів пасеться. Дороги в лісництвах часто так затоптані оленем і лосем, немов стадо корів ганяли. Звіра дуже багато, тому і прес на молодняки сильний, і з кожним роком він стає все сильніше, адже поголів’я зростає. У сусіднього з нами мисливського господарства «Червоний Бор», наскільки я розумію, особливо немає можливості проводити роботи по огородженню. Хоча коли ми написали їм лист, роз’яснивши ситуацію, то нам пішли назустріч і одну ділянку в 10 га все ж допомогли обгородити, виділивши сітку, яка залишилася від демонтажу старих вольєрів.

Решта матеріал (шарнірна сітка) в лісгоспі закуповували самостійно. У плані – обгородити 57 га! Роботи зараз йдуть повним ходом (почалися в кінці липня). Повністю виконати план лісгосп постарається до середини жовтня. Для порівняння: в минулому році обгородили територію – трохи більше 50 га, але тільки жердинами, робота розтягнулася майже на 8 місяців.

– Обгородили пиломатеріалами-відходами, обаполком. Але, по-перше, занадто багато роботи, а по-друге, олені такі паркани легко ламають. Постійно треба ремонтувати, а це окремий шматок роботи, – пояснює Володимир Геннадійович. – Так що від жердин відмовилися і в цьому році перейшли повністю на сітку. За підрахунками, вийшло, що для обгородження планових 57 га доведеться витратити 100 тис. руб. тільки на сам матеріал – сітку, без урахування вартості роботи і лісоматеріалів (стовпів). Але міра вимушена.

Крім обгородження, Россонський лісгосп захищає молодняки, використовуючи засоби, які відлякують тварин. Починали застосовувати обробку «Церваколом Екстра» з 20 га, в минулому році обробляли вже 100 га, а в 2021-м за планом 260 га (164 га з них вже обробили)!

– Препарат ефективний, ефект зберігається більше року. Але в нашій ситуації обробка повинна бути докладною, – зауважує Володимир Дащенок. – У цьому році ми обстежили оброблені ділянки разом з ГУ «Беллесозащита» і помітили, що якщо хоч щось між рядів було пропущено, то верхівка виявлялася з’їдена. Неначе олень йшов і перевіряв якість нашої роботи. Так що метод часткової обробки, як багато хто робить, у нас точно не пройде. Тому тепер обробляємо на 100%. Уже закупили 2,6 т «Цервакола Екстра» і приступили до робіт. Обсяг за планом пристойний, треба встигнути до заморозків, поки тварини активізувалися. Причому все робимо своїми силами: і огороджуємо, і обробляємо.

А ось що сусідить з тим же мисливського господарства Верхньодвінськом лісгосп, крім залучення сил власних лісництв, в цьому році змушений був виставити послуги з огородження на біржу. Адже заплановано обгородити не менше 100 га молодняка (плюс обробити близько 200 га)!

– Це мінімальні значення. Тобто на ділі ми будемо намагатися обгородити значно більше – до 150-170 га! – ділиться планами головний лісничий Верхнєдвинського лісгоспу Віктор Діковіч.

До слова, обгородження лісгосп практикує вже третій рік. Але тільки зараз вдалося вийти на бажані обсяги. А щоб упевнитися в доцільності всіх застосовуваних захисних заходів, досить уточнити, що площі пошкодження лісових культур дикими тваринами, навіть якщо брати до уваги тільки сосну звичайну на полях дорощування, досягли в Верхньодвінському лісгоспі близько 400 га! Ситуація непроста і вимагає оперативних рішень. А так як саме обгородження сьогодні показує кращий результат, на нього і робиться наголос.

– Відразу ми пробували, як і багато, огороджувати дошкою, обрізками. Але прийшли до висновку, що сітка ефективніше і міцніше, плюс є можливість її вторинного використання на інших ділянках, – зауважує Віктор Венідіктовіч.

Що ж стосується сусідства з мисливськими комплексами, то залучити їх до робіт по огородженню і обробці культур лісгоспи просто не можуть по законодавству, поки самі не виконають всі захисні заходи. Тобто висунути претензії можна лише в тому випадку, якщо буде зафіксований збиток на вже захищених тією ж огорожею територіях, що виключено. Тому залишається сподіватися лише на власні сили і оперативно працювати, щоб встигнути до початку серйозних холодів і підвищення апетитів у лісових жителів.

Головний лісничий Вітебського ГПЛХО Олександр Ізмаїлович:

– Лісгоспи Вітебської області приступили до обгородження лісових культур ще в липні, а завершити їх необхідно до 1 листопада. Обгородження – процес трудомісткий і дорогий, але питання необхідності захисту молодняків стоїть гостро. Особливо в Верхньодвінському і Россонському лісгоспах, на територіях яких розташоване знамените приватне мисливське господарство «Червоний Бор», де мешкає дуже велика чисельність оленя і лося. Ці копитні поїдають не тільки хвойні дерева, а й листяні. З доцільних методів боротьби з ними можна виділити обробку культур препаратами для відлякування диких тварин: «Цервакол Екстра», «Протекс» та ін., А також обгородження. Обидва варіанти гарні. Другий дорожче, але довговічніший і ефективніший. Той же «Протекс» через пару років обсипається, а до окремих препаратів тварини з часом адаптуються. Проблема також полягає не тільки в поїданні, а й в витоптуванні молодняків. Якщо ділянка відкрита, хоч і оброблена, лось і олень все одно приходять на неї і досліджують її в пошуках корму. У той час як обгородження сіткою повністю виключає такі випадки.

До того ж після того як охоронювані культури будуть переведені в покриту лісом площу, ми зможемо зняти сітку і перенести її на іншу ділянку. Так що в довгостроковій перспективі саме обгородження – найбільш доцільний і розумний підхід у вирішенні проблеми заподіяння шкоди дикими тваринами молодим культурам. Розуміючи це, ми будемо посилено працювати над її якнайшвидшим вирішенням.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *