У зимовий період лісові мешканці потребують особливої уваги і турботи. Цьогоріч зима видалася морозною і сніжною – у лісових масивах сніговий покрив подекуди досягав навіть півметра. Такі погодні умови значно ускладнюють добування дикими тваринами кормів, та й загалом їх виживання. Тому саме в цей час в мисливських угіддях Кам`янського лісгоспу активно тривають роботи з підгодівлі звірини. Про це пише Криниця мисливця з посиланням на Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства.
– Людська допомога в таку пору просто необхідна, в іншому випадку більшість диких тварин може загинути, – розповідає директор Кам`янського лісгоспу Віталій Верес. – Тож ми дбаємо, щоб у спеціально відведених місцях звірі могли поласувати розкладеними для них харчами. Підгодівля диких тварин відіграє важливу роль у підтриманні чисельності їх поголів`я, забезпечує виживання багатьох видів в екстремальних зимових умовах.
На території мисливських угідь підприємства, площею у 4,5 тис. га, облаштовано 12 годівниць для козуль та 3 – для диких кабанів, 12 солонців. За словами єгеря Анатолія Федоренка, лісівники потурбувалися, щоб їх підопічні були забезпечені необхідними кормами в достатній кількості – ще з осені заготовили 2 тонни сіна, 1,5 тис. шт. гіллячкових кормових віників, 4,5 тонни кукурудзи та 100 кг солі, яка є джерелом мікроелементів і надзвичайно потрібною для звірів взимку.
Крім того, в мисливських угіддях, з метою ліквідації наслідків снігопадів та, в тому числі й для полегшення просування тварин до підгодівельних майданчиків, постійно прогортаються від снігу лісові дороги.
Водночас, Vladislav Kochmar стверджує, що є на Черкащині годівниці в яких нема жодних кормів і демонструє фото. За його словами світлина зроблена 9 лютого поточного року на території, за яку відповідальне мисливське товариство с. Крутьки ( Черкаська область, Чорнобаївський район).
Ця історія має продовження.
Сьогодні, 12 лютого, пан Владислав нам надіслав ось цю світлину на які зображений він біля годівниці. –Це фото зроблене мною 11.02.2017 – власними силами узяв і наповнив кормушку. Що робить нас людьми? Перш за все не байдужість!, – підкреслює пан Владислав, та додає – сьогодні був ще на одній кормушці одного мисливського товариства – тюк соломи, якому років зо два, ось і вся кормушка. От і мисливці)))).