Відбитки на снігу: про що розкажуть сліди мешканців вінницьких лісів?

По слідах усіх чудово
Я відразу вам назву
І жирафу, і корову,
І комашку, і сову!
Це чиї сліди петляють
Коло лісових доріг
Це по лісі походжають
Нособраз і дикоріг!

Звісно, таких небачених звірів, про яких співає мультгероїня Маша, у наших лісах не водиться. Проте є чимало інших живих створінь – птахів, ссавців, плазунів, комах. Не зважаючи на злісні коментарі на кшталт «я не знав, що у наших лісах ще хтось живе», «на Вінниччині ще й зубри водяться», «а, ще не всіх мисливці добили», – вони є, живуть, успішно продовжують свій рід, і в т. ч. завдяки тому, що уміють ховатися від сторонніх очей і рук.
Взимку частина тварин спить, а в інших вирує життя. У цьому можна переконатися, перетворившись на слідопита. І перетворити звичайну зимову прогулянку у лісі на справжню забаву з елементами шоу ерудитів!
Найбільше слідів можна побачити, звісно, у місцях підгодівлі диких тварин. Біля годівниць сніг рясно списаний відпечатками лап козуль, зайців, птахів, дикого кабана.
За слідами фахівці можуть визначити дуже багато. Наприклад, якій тварині вони належать, куди вона прямувала і пересувалася повільно або швидко, свіжість сліду, що тварина намагалася зробити. Приміром, паралельні лінії – відбиток крила пташки, яка злітала (див. фото).
Цікаві факти:

• Сліди зайця: відбитки задніх лап значно більші за відбитки передніх. Вони розташовані групами по чотири відбитки: два великих, паралельних один одному, попереду, а за ними, трохи навскіс один за одним, два дрібніших. Передні відбитки залишають задні лапки зайця, а позаду них розташовуються відбитки передніх лапок – адже заєць пересувається, стрибаючи! Хоч як би швидко біг заєць, слід його завжди однаковий – тільки відстань між відбитками змінюється.
• Слід зляканої лисиці, яка пустилася галопом, за розташуванням відбитків дуже схожий на заячий. А сліди спокійної тварини стають цілком лисичими.
• Заєць-русак – майстер заплутувати сліди. Коли він іде на денне лежання, то спочатку кілька разів круто повертається, біжить назад по своїх власних слідах, а потім робить великий стрибок вбік. Цей він проробляє кілька разів, а потім, роблячи широку дугу, йде на лежання і лягає так, що йому видно те місце, де він маневрував.
• сліди білки нагадують трапецію, а на злегка підталому снігу чітко відображаються пальці і кігтики.
• сліди, схожі на мініатюрний білчин слід, але ще з рисками від хвоста, залишають лісові миші.
  Вивчайте з любов’ю ліс і його життя – воно безмежно цікаве!
  А ми бажаємо успіхів лісівникам, єгерям і всім, хто їм допомагає, у підрахунку лісової фауни та зимовій підгодівлі тварин!

Пресслужба Вінницького ОУЛМГ