Використання пестицидів в Україні та польова фауна

Застосування пестицидів на орних землях нині залишається одним з найбільш згубних антропогенних чинників для польової фауни всього Європейського континенту. При цьому, вчені наголошують – негативна дія агрохімікатів на тварин полягає не стільки у тому, що вони можуть безпосередньо викликати їх швидку загибель в результаті гострого отруєння. Хімічні речовини навіть у незначних дозах здатні погіршувати загальний стан організму, пригнічувати метаболічні процеси, призводити до негативних морфо-фізіологічних змін у репродуктивному апараті та, як результат, всебічно зумовлювати сповільнення темпів відновлення мисливських ресурсів.

Варто відмітити, науковому дослідженню реакцій ценопопуляцій польової фауни місцевих агроценозів на кількісні коливання використаних агрохімікатів у ХХІ ст. майже не приділялося уваги. Тому, метою наших досліджень було виявлення та екологічна характеристика кореляційних зв’язків між обсягами застосування пестицидів та динамікою чисельності осілих видів мисливських тварин в сучасних агроландшафтах України.

Аналіз динаміки чисельності зайця сірого (lim = 1,66 – 1,83 млн. ос.) засвідчив її зворотні дуже сильні корелятивні зв’язки з обсягами застосування гербіцидів (lim = 3,7 – 18,8 тис. т/рік) та інсектицидів (lim = 1,0 – 2,8 тис. т/рік). Тоді як із кількістю внесених фунгіцидів та ротендицидів зазначені зв’язки були різновекторними невірогідними, середнього та слабкого ступенів відповідно.

Чисельність куріпки сірої (lim = 0,87 – 0,99 млн. ос.) перебувала у позитивній кореляції, від дуже слабкого до дуже сильного ступенів, з усіма досліджуваними групами агрохімікатів. З одного боку, це скоріше свідчить про банальну несумлінність (неправдивість) обліку птахів, а з іншого – інтенсивність застосування окремих груп пестицидів, на наш погляд, може бути маркерними показниками поточної придатності біоценозів для існування куріпок. У підтвердження висловленому припущенню акцентуємо увагу на вірогідну сильну і дуже сильну кореляцію між чисельністю виду та динамікою внесення інсектицидів. Відомо, дорослі особини – поліфаги, кормовий набір яких у безсніжний період складається з безхребетних тварин, зелених частин рослин, ягід, насіння диких трав і сільськогосподарських культур.

Проте, курчата з перших днів життя, за можливості, харчуються виключно тваринними кормами – гусеницями, лялечками, молюсками, дорослими комахами, поступово переходячи на раціон дорослих птахів. Зокрема, встановлено, що прирости живої маси пташенят, які протягом перших шести днів життя споживали виключно рослинні корми, були на 46,4% нижчими, ніж у курчат в раціоні котрих були комахи. При цьому, в екосистемах з достатньою кількістю членистоногих, виживання пташенят коливалося на рівні 50%, тоді як в бідних комахами біотопах – лише 13%. Отже, виходячи з того, що обсяги застосування інсектицидів у більшості випадків визначаються ситуаційно, не можна виключати їх прямий зв’язок із якістю кормової бази для молодняка куріпки сірої, до початку застосування хімікатів.

Кореляційно-регресійний аналіз показників чисельності польової мисливської фауни
та обсягів застосування пестицидів в Україні

Аналогічні попереднім закономірності були відмічені при дослідженні зв’язків між чисельністю фазана звичайного (lim = 0,27 – 0,34 млн. ос.) та використанням пестицидів, що, вочевидь, пояснюється високим таксономічним ступенем спорідненості обох видів та, відповідно, подібними трофічними, сезонно-просторовими вподобаннями птахів тощо.

Попри численні повідомлення про шкідливий вплив ротендицидів на мисливських тварин, ми, у конкретному випадку, не отримали підтверджуючих результатів. Можливо, це пов’язано з відносно мізерною кількістю (lim = 0,3 – 0,6 тис. т/рік) їх внесення протягом досліджуваного періоду, що в окремі роки становила від 1,2 до 3,4% у питомому обсязі використаних агрохімікатів. Втім, обернений зв’язок, у слабкому ступені, все ж відмічався при аналізі динаміки чисельності фазана звичайного, що, скоріше, зумовлювався регулярними заходами боротьби з мишоподібними на посівах колоскових зернових в південних областях країни.

У завершення обговорення виявлених кореляційних зв’язків між обсягами застосування пестицидів та динамікою чисельності мисливської фауни агроландшафтів варто зазначити, що власне кореляція у математичній статистиці розглядається переважно як взаємозв’язок двох випадкових величин. Проте, вона показує лише лінійне співвідношення чисел, не відображаючи їх функціональної пов’язаності. Іншими словами, демонструючи тісноту та напрям зв’язків, кореляція жодним чином не доводить прямої залежності між ознаками. Тому, у доповнення до кореляційного аналізу та з метою підкреслення або спростування раніше висловлених припущень, нами застосовувався комп’ютеризований обрахунок лінійної регресії, як загальновизнаний статистичний метод дослідження частоти та сили  впливу незалежних змінних на залежну.

Ключовим аналітичним показником досліджень є коефіцієнт еластичності (Е). Останній показово демонструє на скільки відсотків у середньому змінюється результативна ознака зі збільшенням або зменшенням факторної на 1% від свого середнього значення. Отже, за вказаних вище лімітів застосування пестицидів, чисельність зайця сірого вірогідно знижувалася на 0,88% зі зростанням внесення агрохімікатів на 1%. В той час, вірогідного несуттєвого зростання зазнавали чисельність куріпки сірої (0,11%) та фазана звичайного (0,18%), проте – лише у 56,3 та 76,4% випадків відповідно.

У зв’язку із певною суперечливістю одержаних результатів стосовно впливу пестицидів на популяції мисливських птахів ряду куроподібних вважаємо, що подібні дослідження потребують подальшого розвитку в розрізі зоогеографічного районування, спеціалізації галузі рослинництва; типів, концентрацій пестицидів, строків і технологій їх застосування у країні. У тому числі, окремі наукові експерименти бажано провести в умовах модельних дослідних ділянок, де, власними регулярними обліками, можна буде знівелювати «середньостельні» дані чисельності птахів, які подають, на мою думку, 80-90% нинішніх користувачів мисливських угідь.

Таким чином, без сумнівів можна сказати, що використання сучасних пестицидів, норм та способів їх застосування у XXI ст. практично не залишали шансів для вітчизняного русака, на фоні абсолютної пасивності держави у виявленні та запобіганні подібних екологічних проблем. Зізнаюсь наперед, що це далеко не всі побічні ефекти «дбайливої» сільськогосподарської діяльності, які відчуває на собі польова фауна в Україні. Та про це наступного разу…

В. Новицький

Джерело:  “Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь”