Взаємовідносини між німецькими мисливцями
Більшість мисливців у Німеччині є членами об’єднань. Це громадські неприбуткові організації. Обласні об’єднання входять до складу земельних, земельні складають Федеральний союз охорони полювання. Членство в цих об’єднаннях необов’язкове. Також необов’язкове членство об’єднання в Союзі; наприклад, Баварське об’єднання мисливців вийшло з Федерального союзу. Також існує Екологічне об’єднання мисливців.
У чому користь цих організацій?
Спілкування, контакти, користування інфраструктурою (наприклад, стрільбищами), дешеві страхові тарифи. Страхування особистої відповідальності обов’язкове для отримання та подовження мисливського посвідчення. Страхування від нещасних випадків необов’язкове, але зазвичай включене в колективні тарифи, запропоновані для членів організації.
Також ці організації відіграють вирішальну роль у лобіюванні інтересів мисливців на всіх рівнях, навчанні молодих мисливців і роботі з дітьми та їх батьками з метою ознайомлення з флорою та фауною і практичною охороною природи.
Об’єднання мисливців лобіюють інтереси мисливців на всіх рівнях.
Неминуче спілкування мисливців, які є сусідами по мисливським ділянкам. Тут приводом для конфліктів можуть бути добування дичини на кордоні (точніше, за межами ділянки), неузгоджене переслідування пораненого звіра, створення перешкод для полювання сусіда і багато чого ще. Але більш поширені добросусідські відносини. Часто сусіди об’єднуються для придбання холодильної камери та обладнання, приміщення для розділки, оскільки передавати третім особам частину дичини можна тільки при розділці в гігієнічно обладнаному приміщенні.
Закон передбачає створення співтовариств по догляду за популяцією — мається на увазі об’єднання власників права проведення полювання на декількох суміжних мисливських ділянках з метою цілеспрямованого контролю чисельності популяції, наприклад, благородного оленя. Зазвичай таке співтовариство обмежується конкретним ареалом проживання. Спільнота узгоджено приймає рішення щодо заходів, необхідних для підтримки і розвитку здорової популяції. Найбільш очевидними результатами є трофеї, які демонструються на спеціальних виставках. Такі спільноти можуть утворюватися добровільно або в наказовому порядку. Якщо стан популяції того вимагає, то мисливське управління може запропонувати мисливцям у визначений термін створити співтовариство по догляду за популяцією. Якщо мисливці не відреагували, то мисливське управління самостійно організовує їх в спільноту з відповідною територією. Також сусіди об’єднуються для проведення колективних полювань, якщо окремі ділянки занадто малі.
Джерело: “Світ захоплень: Мисливство&Зброя” в №1 за 2018 рік.