Запеклі мисливці стали хранителями снігових барсів (ФОТО)

На межі зникнення: запеклі мисливці стали хранителями найкрасивіших тварин дикої природи

Дивний сніговий барс опинився під загрозою зникнення. За підрахунками вчених, у дикій природі залишилося 4 тисячі особин, приблизно 80 з них живуть у Росії. Сніжний барс мешкає в горах Центральної Азії, в Республіці Тува, на Алтаї, в Бурятії і на півдні Красноярського краю. Це найпівнічніший ареал проживання ірбіса в світі.

Полювання на ірбіса заборонено в усьому світі. Однак браконьєри продовжують свій кривавий промисел.

Саме тому був створений проект WWF, який допомагає вести спостереження за одним з самих таємничих тварин у світі. Про це повідомляє ВВС. Одна з головних цілей проекту – змінити ставлення місцевого населення до снігового барсу в Алтайських горах.

Кілька колишніх браконьєрів стали учасниками проекту і більше не вбивають тварин, а допомагають їм вижити. Мерген Марков – один з них. Чоловіки його сім’ї споконвіку займалися полюванням в долині річки Аргут в Алтайських горах.

У 2012 році Мергена залучили до роботи з фотопастками. Він з першого разу зняв сніжного барса.

“Вони вже знали всі звички, всі шляхи пересування сніжного барса, де вони ходять, де вони концентруються, – згадує Олексій Кужлеков, науковий співробітник національного парку “Сайлюгемський”. – Їм легше було надати якісь фотопастки, дати якусь винагороду, щоб у них був стимул”.

За словами Маркова, шкуру барса в основному скуповували в Китай, де заможні люди прикрашали свої стіни мертвою істотою.

Сніжний барс на ім’я Крюк першим попався в фотопастку екологів на Алтаї в 2012 році. У той рік Крюк зпарувався з молодою самкою Вітою і у них з’явилися кошенята.

У грудні 2013 року Мергену вдалося зняти барсят Віти, що гралися. Тут їм близько шести місяців. Згодом Олексію Кужлекову вдалося дізнатися від місцевих жителів, що Віта з кошенятами потрапила в петлі браконьєрів в трьох кілометрах від того місця, де їх зняла фотопастка.

Самець Гак досі регулярно потрапляє в об’єктиви камер Мергена.

Хранителі отримують грошову винагороду за зображення снігових барсів на підконтрольній їм території. Зараз шестеро колишніх мисливців беруть участь у цьому проекті. Якщо хтось з охоронців буде спійманий на браконьєрстві, їх оштрафують і назавжди виключать з проекту. Браконьєрам стало складніше полювати в цих місцях.

Один браконьєр встановлює до 500 петель за сезон. Мерген часто знаходить і забирає капкани, проте його основна робота – перевіряти і встановлювати фотопастки.

За роки роботи Мерген та інші хранителі зібрали сотні безцінних фотографій і відео сніжного барса. На основі цих даних екологи створили інформаційну систему обліку снігових барсів “Ірбіс”, якою активно користуються експерти.

Завдяки поліпшенню охорони тварин і появи молодих особин у самок, учені спостерігають приріст популяції ірбіса в Алтайських горах.