Кролики на Полтавщині переполошили і мисливців, і “зоотерористів”

Кролики на Полтавщині поповнили мисливські угіддя Кременчуцького лісгоспу. Про це йдеться на сайті Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства.

– Кременчуцькі лісівники 8 самок і 2 самців, яких виростили на Львівщині, поселили на адаптацію у штучний вольєр і нори. Тут вони житимуть дві доби, а далі вольєр розгородять, щоб кролики поширились по угіддях. Працівники держлісгоспу мають надію, що тварини освоять їх територію і швидко заселять угіддя. Кроликів їм передав підприємець Вадим Чекаль. Екзотичні для полтавського регіону тварини добре освоюються у наддніпрянських лісах. Серед запеклих ворогів кроликів – лисиці, – йдеться у повідомленні.

У відкритих і закритих пабліках мисливців і «зоозахисників» розгорілась гаряча дискусія.  Як одні, так і інші, не дуже позитивно оцінюють випуск кроликів в угіддя, проте аргументи у всіх різні. Мисливці стверджують, що потрібно у таких випадках, радитись із науковцями, а «зоотерористи» отримали ще одну можливість вилляти тону бруду на мисливців і висловити своє несприйняття полювання як такого.

Варто значити,  що в середині ХХ ст. в Україні проводили масштабні проекти з інтродукції чужорідних видів хребетних тварин, зокрема за програмами, відомими як «покращення мисливських угідь». Те саме стосувалося і рибних господарств.

Серед відомих об’єктів успішних інтродукцій — фазан звичайний (Phasianus colchicus) (степова зона і частково лісостепові області), кеклик азійський (Alectoris chukar) (Гірський Крим), ондатра (відомий також як «мускусний пацюк»), вивірка телеутка (сибірський підвид вивірки лісової), візон річковий (відомий також як «американська норка»), єнот уссурійський (відомий також як «єнотовидий пес»), баран муфлон (відомий також як «дикий баран»), лань європейська — Dama dama, олень японський — Cervus nippon (відомий також як «плямистий олень») та багато інших видів.