Нове дослідження підкреслює роль міжнародного полювання у збереженні природи та сталому розвитку

Нове дослідження, проведене на замовлення Німецької делегації Міжнародної ради з охорони дичини та полювання (CIC), кидає виклик усталеним поглядам на роль міжнародного полювання у збереженні природи та сталому розвитку, про це повідомляє CIC.

Автор дослідження, професор Свен А. Герцог, представив всебічний аналіз екологічних, економічних та соціокультурних аспектів міжнародного полювання, спираючись на широкий спектр наукових джерел та польових досліджень.

Одним з ключових висновків є те, що добре регульоване міжнародне полювання може відігравати значну роль у збереженні видів та екосистем. Наприклад, дослідження показує, що популяція південного білого носорога в Південній Африці та Намібії зросла з приблизно 1800 особин наприкінці 1960-х років до понад 18000 у середині 2010-х років завдяки практиці сталого полювання.

Проте дослідження не оминає увагою і потенційні негативні наслідки неправильно керованого полювання. Зокрема, зазначається ризик надмірного полювання, яке може призвести до довгострокового зниження популяцій певних видів, особливо в регіонах, де тиск полювання перевищує природні темпи зростання популяції.

Економічний аспект міжнародного полювання також детально розглядається. У дослідженні наводяться дані про те, що в деяких африканських країнах доходи від полювання складають значну частку ВВП і є важливим джерелом фінансування природоохоронних заходів. Наприклад, в Танзанії щорічний дохід від міжнародного полювання оцінюється приблизно в 300 мільйонів доларів США.

Особлива увага приділяється концепції “community-based natural resource management” (управління природними ресурсами на основі громад). Цей підхід, який передбачає залучення місцевих громад до управління природними ресурсами, включаючи полювання, показав позитивні результати в багатьох регіонах Африки.

Читайте також: Столітня історія мисливствознавства в Україні розкрита у новому дослідженні

Водночас, дослідження критично розглядає наслідки заборон на полювання та імпорт мисливських трофеїв. Наприклад, після заборони полювання в Ботсвані у 2014 році спостерігалося значне зростання конфліктів між людьми та дикими тваринами, а також економічні втрати для місцевих громад.

Професор Герцог підкреслює необхідність збалансованого підходу до управління дикою природою, який враховує як екологічні, так і соціально-економічні фактори. Він закликає до більш нюансованого обговорення ролі міжнародного полювання у збереженні природи, яке виходить за рамки спрощених “за” і “проти” аргументів.