Уряд країни виділив 500 тисяч євро на пілотний проєкт із регулювання чисельності кабанів. Гроші отримуватимуть не мисливці особисто, а користувачі мисливських угідь
Португалія запустила пілотний проєкт, за яким держава фінансово заохочує мисливські господарства збільшувати здобування кабанів. За кожну тварину, здобуту понад середній показник попередніх сезонів, господарство отримає 50 євро за самця і 70 євро за самку. Загальний бюджет програми становить 500 тисяч євро. Про це повідомляє французьке видання Le Chasseur Français.
Португальський уряд офіційно запустив програму 15 жовтня 2026 року. Вона охоплює 65 муніципалітетів у 15 округах континентальної Португалії, а взяти участь у ній можуть понад 1300 мисливських угідь. Координує проєкт Інститут охорони природи та лісів (ICNF). Програма триватиме до 31 травня 2027 року, після чого уряд оцінить її ефективність і вирішить, чи може такий підхід стати постійним інструментом управління популяцією кабана.
Причини, які підштовхнули державу до такого кроку, добре знайомі й українським мисливцям. Як зазначає видання, серед головних проблем — шкода сільському та лісовому господарству, дорожньо-транспортні пригоди за участю кабанів і поява тварин у населених пунктах. Окремо уряд наголошує на потребі посилити профілактику, зокрема з огляду на ризик африканської чуми свиней.
Читайте також: На Житомирщині відкрили мисливський сезон: які обмеження діють
Механізм програми побудований так, щоб стимулювати саме додатковий, а не звичайний відстріл. ICNF розраховує для кожного господарства базовий показник на основі даних про здобування в сезонах 2022–2023, 2023–2024 та 2024–2025 років. Виплати передбачено лише за кабанів, здобутих понад цей поріг. Для угідь, які не мають підтвердженої історії, встановлено мінімальний поріг у десять тварин. Ще 10 євро доплачують за кожну тварину, доставлену на сертифіковане підприємство з переробки дичини, що заохочує використання м’яса дичини з дотриманням санітарних вимог. Максимальна сума для одного господарства обмежена 2000 євро.
Отримувачами коштів є не окремі мисливці, а організації, які володіють мисливськими угіддями або керують ними: громадські мисливські об’єднання, мисливсько-туристичні господарства, а також управителі муніципальних і державних угідь.
Держава передбачила суворий контроль. Кожного здобутого кабана маркують нумерованою біркою та реєструють на електронній платформі RUBUS. Як підтвердження подають зразки шерсті та оригінальні фотографії з геолокацією. Про заплановані полювання потрібно повідомляти адміністрацію щонайменше за вісім днів. Якщо кількість підтверджених заявок перевищить бюджет, виплати пропорційно зменшать, а сама програма може завершитися достроково.
Не всі регіони потрапили до програми. Муніципалітети обирали за кількома критеріями: рівнем шкоди сільському і лісовому господарству, тиском кабанів на територію, кількістю ДТП, санітарними ризиками та розширенням ареалу виду. Наприклад, у регіоні Médio Tejo з одинадцяти муніципалітетів відібрали лише три. Це викликало звернення громад, які стикаються з тими самими проблемами, але залишилися поза програмою, з проханням її розширити.
Португальський досвід цікавий насамперед своїм підходом. Держава не просто дозволяє мисливцям регулювати чисельність кабанів, а визнає це суспільно важливою роботою і готова за неї платити. При цьому система побудована на прозорості: облік кожної тварини, електронна реєстрація, наукове обґрунтування порогів і фінансування саме користувачів угідь, які несуть основні витрати на організацію полювання.
Для України, де мисливські господарства виконують завдання з регулювання чисельності кабана та профілактики АЧС переважно власним коштом, такий приклад показовий. Він демонструє, що в Європі мисливців дедалі частіше розглядають не як споживачів природних ресурсів, а як партнерів держави в управлінні дикою фауною, біобезпеці та захисті сільського господарства.