Брюссель контролює 80% правил полювання в країнах ЄС

Болгарські мисливці підрахували, що 80% їхнього національного законодавства про полювання формується під впливом європейських директив та регламентів. Це означає, що мисливська спільнота в країнах ЄС фактично живе за правилами, написаними в Брюсселі, а не в національних парламентах. Про це повідомляє болгарський Союз мисливців і рибалок.

Аналіз болгарських колег виявив щонайменше 12 ключових європейських документів, які безпосередньо визначають правила гри для мисливців. І це не просто рамкові рекомендації — йдеться про жорсткі вимоги, які регулюють буквально кожен аспект мисливської діяльності.

Починається все з отримання зброї. Firearms Regulation та Firearms Directive встановлюють настільки суворі вимоги до ліцензування та контролю, що процес придбання мисливської рушниці перетворюється на складний бюрократичний процес. Додаткові ускладнення створює транскордонне переміщення зброї для мисливського туризму.

Далі йдуть санітарні норми. Вполював дичину? Регламент про побічні продукти тваринного походження диктує, як поводитися з рештками упольованих тварин. Хочеш продати м’ясо? Регуляція гігієни харчових продуктів вимагає дотримання жорстких стандартів ветеринарного контролю, зберігання та транспортування.

Особливо жорстко регулюється природоохоронний аспект. Директива про оселища та Директива про птахів фактично створюють “заборонені зони” для полювання та встановлюють захист для цілої низки видів. При цьому болгарські мисливці скаржаться, що Брюссель ігнорує реальні зміни в природі — гніздові періоди багатьох птахів зсунулися через кліматичні зміни, але європейські чиновники не мають актуальних даних для коригування термінів полювання. Як приклад, вони наводять ситуацію з горлицею та неможливість продовження сезону полювання на водоплавну дичину в лютому.

Читайте також: Кабмін затвердив Стратегію розвитку мисливського господарства України до 2035 року

Окремий головний біль — боєприпаси. Регламент REACH вже заборонив використання свинцевого дробу у вологих зонах, а процес повної заборони свинцю перебуває на фінальній стадії. Для мисливців це означає перехід на дорожчі альтернативи та зміну звичних балістичних характеристик.

Не оминули увагою в Брюсселі навіть мисливських собак. Спеціальна регуляція встановлює жорсткі стандарти утримання, транспортування та використання чотирилапих помічників. А Регуляція транспорту додає бюрократичних перешкод при перевезенні трофеїв та дичини.

До цього переліку додаються Бернська конвенція з її обмеженнями традиційних методів полювання, Закон про відновлення захищених територій, Директива водної рамки та Стратегія лісового господарства — кожен документ накладає свої обмеження та вимоги.

Як підсумовують у болгарському Союзі мисливців і рибалок, такий рівень регулювання створює парадоксальну ситуацію. З одного боку, декларується збереження біорізноманіття та стале природокористування. З іншого — під загрозою опиняються багатовікові мисливські традиції, а сама можливість займатися полюванням стає все більш обмеженою та дорогою. Національні мисливські організації намагаються відстоювати інтереси своїх членів у європейських інституціях, але їхній вплив залишається обмеженим.

Для української мисливської спільноти цей досвід є важливим уроком. Адже в умовах євроінтеграційних процесів подібні виклики можуть постати і перед нами. Тому вивчення європейського досвіду регулювання та пошук балансу між охороною природи та збереженням мисливських традицій стає актуальним завданням уже сьогодні.