Мисливці встановили на водоймі штучні гнізда для дикої качки (ФОТО)

Про це в загальнодоступній групі “Львівська Міська Організація УТМР” написав користувач фейсбук Volodia.

– Сьогодні (ред. 9 лютого 2019 року) в мисливських угіддях біля с. Сухоріччя, 4-й обхід Львівської міської організації УТМР, члени Верхньобілківської первинної організації разом із єгерем Андрієм власними силами виставили на водоймі штучні гнізда для гніздування дикої качки, – написав Volodia.

Початок весни – період затишшя в полюванні, але це зовсім не означає, що у мисливців в цей час немає турбот. Однією з них є турбота про наших пернатих друзів, – зазначають у Асоціації користувачів мисливських та рибальських господарств.

Природні умови гніздування качок, що погіршуються через діяльність людини, призводять до скорочення кількості цих пернатих – тому саме людина повинна дбати про їх охорону. Для збільшення чисельності диких птахів давно використовується створення штучних гніздувань, ефективність якого доведена багаторічним досвідом користувачів мисливських угідь і не тільки. Ще на початку XIX століття його застосовували в аматорських масштабах, але з часом гніздування, споруджені людиною, стали набувати все більшої популярності, що пов’язано зі скороченням чисельності пернатих. Наприклад, в післявоєнний період на території заповідника Асканія Нова саме за рахунок створення таких гнізд вдалося збільшити чисельність завезених сюди крижнів. У минулому році в Фінляндії молоді мисливці створили цілий рух активістів, до якого увійшло понад чотири сотні мисливців, що побудували понад тисячу штучних качиних гнізд. Позитивний досвід такого способу допомоги качкам у виведенні потомства є в країнах Балтії, США, застосовується він і в Україні.

Основне завдання такого гнізда – захистити птахів від хижаків, а спорудити його досить просто. Найбільш широко освітлений в літературі досвід по випробуванню різних варіантів гніздівель на пострадянському просторі було проведено в 1950-х роках на території Дарвінського заповідника в Калінінськый області. Так, для сірих качок, крижнів, шилохвостыв, широконоски, свіязі і черні чубатої використовували два типи штучних гнізд:

наскрізний ящик: в землі влаштовується гніздова ямка, яка зверху накривається ящиком без дна і з двома наскрізними отворами. Параметри такої споруди: Д70см, Ш25см, В15см;

плоский трав’яний курінь: в землю вбивають чотири стійки висотою 20см, а зверху їх накривають сухою травою (осокою), яка повинна нависати з даху куреня, трохи прикриваючи вхід в нього. Площа такого даху повинна становити 1 кв.м., а в середині куреня влаштовується гніздова ямка.

Для крижня найбільш вдалим варіантом штучного гнізда називають вербові курені – кущі. Щоб створити його, необхідно на висоті 30см підстригти густий кущ верболозу, місце зрізу встелити плоским дахом з гілок. Згодом цей кущ на рівні зрізу почне сильно гілкуватися, забезпечивши качиним гніздам надійне укриття.

Для гніздових качок, що влаштовують гнізда в дуплах дерев, будували своєрідні шпаківні. Для цього з сухого тесу без великих щілин будували шпаківню з такими розмірами: висота 60см, діаметр льотка 10см, внутрішня ширина 20 см. Дно в ньому встеляють тирсою шаром в 10 см.

Як видно, виготовити такі гніздування дуже просто, а досвід показує, що в них насиджуючі качки поводяться спокійно, не кидаючи кладок навіть у випадках частого відвідування людиною. Однак не менш важливо – встановити їх в правильному місці.

У мисливських господарствах кращим місцем для розміщення штучних гнізд для водоплавних птахів є відтворювальні ділянки. Приманювати качок, що гнездяться на землі, радять на лугових узбережжях і безлісих островах. З огляду на небезпеку, яку представляють для птахів чотириногі хижаки, розміщувати такі гніздування краще на островах, на яких можливість заходу лисиць, єнотовидних собак та інших відсутня; а на корінних берегах краще перевести гніздування качок з узбережжя на плесо. Ще одна важлива умова – присутність на таких островах птахів, що захищають гнізда від пернатих хижаків, наприклад, чайок, куликів-сорок, кроншнепів: вони не тільки захищають гнізда, а й залучають качок на місце гніздування. Так зване спільне гніздування птахів – цікаве біологічне явище, якому присвячені роботи багатьох біологів і мисливствознавців.

Важливим в розстановці гніздівель є і витримання відстані: воно повинно бути не більше 30-50 метрів від води, і складати 5-10 метрів між гніздами.

Щоб залучити на місце гніздування качок, що гніздяться в дуплах, наприклад, рідкого гоголя, варто вибирати місця їх природного гніздування. Так, гоголь прилітає з появою перших ополонок на річках, а його короткий валовий проліт за часом збігається з періодом льодоходу. Тому найбільш ефективно встановлювати штучні гнізда для таких птахів на залісених узбережжях, поблизу від річкової системи. Найкраще місце для залучення гоголя – водойми в лісосмузі, а саме ділянки, де навесні з’являються перші ополонки.

Розвішують так звані шпаківні на деревах, розташованих якомога ближче до води, з відстанню 5-15 метрів і на висоті 3-5 метрів (на затоплених деревах висота розташування не має значення). Важливо розмістити таку шпаківню вічком в сторону плеса водойми, з нахилом в 10-15 градусів до летку, і простежити, щоб вона не була загороджена гілками. Наостанок, поговоримо трохи про цифри. У природних умовах в деяких випадках може загинути більше 90% яйцекладок, штучні ж гнізда в рази більш захищені, що сприяє збереженню кладок. Тільки за перші два роки після початку досліду в Дарвінському заповіднику число дуплянок, зайнятих гоголем, зросло з 29 до 140 одиниць. Число розорених хижаками кладок в Солодко-Лиманському мисливському господарстві (Росія) скоротилося з 68% до 9-10% після розстановки штучних гніздівель продуманої конструкції і систематичного догляду за ними.