ЗМІСТ
Епідемія сказу в Україні набирає обертів, але частина населення, не розуміючи реальної загрози, виступає проти жорстких, але необхідних заходів з її локалізації.
Саме комунікаційна прірва між експертами та пересічними громадянами спричинила скандал у Сокільницькій громаді Львівщини навколо акції з регулювання чисельності хижих тварин шляхом їх відстрілу та відлову.
Люди просто не усвідомлюють масштабів лиха. На жаль, гучні гасла про гуманність затьмарюють здоровий глузд і логіку.
Що саме викликало обурення громадськості?
НЕПОРОЗУМІННЯ ДОВКОЛА ВІДСТРІЛУ ТВАРИН
Відстріл хижих і бродячих тварин мав проводитись на основі дозволу Західного міжрегіонального управління лісового і мисливського господарства відповідно до ст. 33 Закону «Про мисливське господарство і полювання» 21 січня в Сокільницькій громаді.
Однак під тиском місцевих зоозахисників голова громади Тарас Сулимко заборонив відстріл, назвавши його “аморальним” та “негуманним”. Натомість він закликав “застосувати вміння стріляти на фронті”.
Проте експерти запевняють, що відстріл, як передбачає Закон України «Про мисливське господарство та полювання», здійснювався б виключно у 200 метрах від населених пунктів. Тобто жодної загрози для домашніх тварин це не становило.
Окрім того, згідно із законом «Про захист тварин від жорстокого поводження», власники домашніх улюбленців мають утримувати їх на закритих майданчиках або на прив’язі під наглядом. Інакше за їх життя та здоров’я ніхто відповідальності не несе.
ЧИ ДІЙСНО РЕГУЛЮВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ТВАРИН НЕПОТРІБНЕ?
Ситуація зі сказом на Львівщині, як і в усій Україні катастрофічна. Вона погіршується з кожним місяцем. Про епідемію сказу в Україні вже заявляє ВООЗ і ФАО. Нещодавно відповідне рішення було прийняте і на засіданні Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії (ДНПК) при Кабінеті Міністрів України: «Обласним військовим адміністраціям в регіонах, де не ведуться бойові дії, з метою запобігання поширенню сказу та АЧС забезпечити регулювання чисельності дикого кабана та хижих хутрових м’ясоїдних тварин шляхом проведення полювання з дотриманням відповідних обмежень в межах кожного регіону та приведення чисельності зазначених тварин, що перебувають у стані природної волі до обґрунтованих норм».
Регулювання чисельності диких хижаків – один з найдієвіших способів локалізувати осередки сказу та не дати йому поширитися серед домашніх тварин і людей. Тим більше, що в 2022 році не проводилась ані пероральна імунізація, ані регулювання чисельності хижака. В 2023 році робота в цьому напрямку почалась, але результати поки що невтішні.
Тож заклики до гуманності в даному випадку можуть призвести до не менш трагічних наслідків. Адже життя людей має бути пріоритетом номер один.
Отже, щоб уникнути суперечок та напруги в суспільстві, експерти радять посилити роз’яснювальну роботу серед населення щодо реальних загроз та оптимальних шляхів їх подолання. Адже більшість скандалів виникає через брак інформації та взаєморозуміння.
Один коментар до “Сказ vs гуманність: чому виникає комунікаційна прірва”