У чому секрет збільшення чисельності мисливських тварин

Одним з головних показників рівня ведення мисливського господарства є чисельність та видовий склад мисливської фауни. На цьому наголошено під час засідання виїзної колегії Держлісагентства, яка проходила на Кіровоградщині. Про це повідомляє прес-служба Держлісагентства.

Начальник Управління мисливського господарства та полювання Держлісагентства Іван Шеремет повідомив, що у 2018 році в мисливських угіддях України чисельність копитних мисливських тварин збільшилась, у порівнянні з 2017 роком, на 1,8 тис. голів і становить 217,1 тис. голів.; хутрових звірів збільшилась на 223,2 тис. голів і становить 1716,6 тис. голів.; пернатої дичини збільшилась на 392,1 тис. голів і становить 9936,1 тис. голів.

Він також зазначив, що затвердженим лімітом у минулому сезоні було дозволено добування копитних тварин у кількості 19580 голів. Фактично було добуто 12962 голів, що становить 66%. По оленю європейському відсоток добування становить 53%, козулі 74%, кабану 50%, оленю плямистому 54%.

«Порівнюючи наші дані з чисельності та добування копитних з країнами Європи, можемо лише констатувати, що ми маємо великі потенційні можливості. Щоб вони стали реальністю необхідно цілеспрямовано і наполегливо працювати в цьому напрямку не один десяток років. Наприклад щорічно в Словаччині тільки оленів благородних добувається близько 20 тис. голів. Високі показники з мисливського господарства мають наші найближчі сусіди на Заході – Польща, Чехія, Угорщина. Головний чинник їхніх успіхів у тому, що кожне конкретне мисливське господарство, як правило площа якого є від 3 до 7 тис. гектар, мають дбайливого господаря», – підкреслив Іван Шеремет.

Начальник Управління наголосив, що для збільшення чисельності мисливських тварин необхідно забезпечити два головні фактори: виконання біотехнічних заходів та боротьба із браконьєрством і хижаками (вовки, лисиці, бродячі собаки і таке інше). Для втілення в життя цих заходів потрібні кошти.

«Загальні витрати на ведення мисливського господарства в цілому по Україні за 2018 рік становили 360,2 млн гривень. Надходження від ведення мисливського господарства становить 228,3 млн грн або 63% до загальних витрат. Більш досконалим показником фінансування мисливського господарства є витрати на 1 тис. гектарів. Цей показник по країні становить за минулий рік 9300 грн, в організаціях УТМР – 4689 грн, Держлісагентстві – 19436 грн, у інших користувачів – 16395 гривень», – поінформував він.

Окрім того, Іван Шеремет звернув увагу на те, що однією з найбільш болючих проблем, яка стоїть перед мисливським господарством України, є браконьєрство. «Зниження життєвого рівня переважної більшості населення країни привело до зростання випадків незаконного добування мисливських тварин. У 2018 році на порушників правил полювання складено 3688 протоколів, до адміністративної відповідальності притягнуто 3654 порушників правил полювання, з них стягнуто 765 тис. грн штрафів та відшкодовано завданих збитків у сумі 376 тис. гривень», – повідомив начальник Управління.

Довідково.

Площа наданих в користування мисливських угідь в Україні становить 38,3 млн гектар, із них організаціям УТМР надано – 23,6 млн гектар або 61,6%, підприємствам Держлісагентства надано – 4 млн гектар (10,4%), іншим користувачам – 10,7 млн гектар або (28,0%).

В Україні зареєстровано більше 750 тисяч мисливців, у 2018 році посвідчення мисливця отримали майже 16 тис. осіб, а контрольні картки 254 тисяч, тобто така кількість мисливців брала участь у полюванні в минулому році. У мисливському господарстві країни зайнято 6260 працівників, із них 4831 це штатні єгері і 485 мисливствознавці. У системі Держлісагентства працює 782 працівника, з них 180 мисливствознавці та 556 штатних єгеря. Площа мисливських угідь, яка обслуговується одним єгерем в середньому становить 8 тис. гектар, в системі Держлісагентства – 6,5 тис. гектар, УТМР – 9,2 тис. гектар, в інших користувачів – 6,5 тис. гектар.