В Ісландії дозволили полювання на 128 китів

Рішення міністерки продовольства Ісландії Б’яркей Олсен Гуннарсдоттір про дозвіл на вилов 128 китів породило хвилю критики з боку природоохоронних організацій та політиків. Для більш детального вивчення ситуації ми проаналізували публікації провідних ісландських ЗМІ, зокрема газет Morgunblaðið та Vísir. Крім того, була вивчена офіційна заява Міністерства продовольства Ісландії та коментарі ключових зацікавлених сторін.

11 червня міністерка надала компанії Hvalur hf. дозвіл на вилов 99 китів у районі Гренландія/Західна Ісландія та 29 – у районі Східна Ісландія/Фарерські острови. Дозвіл виданий на один рік з урахуванням рекомендацій Інституту морських досліджень та підходів Міжнародної китобійної комісії. Про це повідомляли у Міністерстві продовольства Ісландії.

У своїй заяві Б’яркей Олсен Гуннарсдоттір наголосила, що рішення відображає прагнення уряду до сталого використання ресурсів. “Ми повинні знайти баланс між економічними інтересами та екологічною відповідальністю. Обмежений і контрольований промисел китів – це спосіб підтримати прибережні громади, не завдаючи шкоди популяціям”, – зазначила вона.

Асоціація компаній морського промислу Ісландії (SFS) привітала відновлення китобійного промислу. Голова SFS Йоун Гуннарссон підкреслив його значення для економіки: “Це традиційна галузь, яка забезпечує робочі місця і доходи. Ми раді, що уряд прислухався до голосу регіонів”.

Водночас рішення міністерки викликало критику з боку екологів. Асоціація захисту тварин Ісландії назвала його “чорним днем для добробуту тварин”. Голова Ісландської асоціації охорони природи Арні Фіннссон, попри розчарування відсутністю повної заборони, вважає рішення “кроком у правильному напрямку” завдяки скороченню квот і терміну дії ліцензії.

Читайте також: Науковці 16 років досліджували особливості полювання косаток (РЕЗУЛЬТАТ)

Директор Hvalur hf. Крістьян Лофтссон повідомив, що компанія оцінює можливість початку промислу вже цього літа, хоча часу на підготовку обмаль. Він назвав рішення міністерки компромісним: “Ми просили дозвіл на 5 років, але задоволені й цим. Головне, що промисел відновлюється”.

Опитування, проведене Gallup, свідчить, що ісландці розділилися у ставленні до полювання на китів. Частина вбачає в ньому елемент культурної спадщини, інші вважають анахронізмом, що шкодить іміджу країни. Уряду доведеться балансувати між цими настроями.

Відновлення китобійного промислу залишається дискусійним питанням не лише в Ісландії. Разом із Норвегією та Японією вона входить до трійки країн, які досі дозволяють комерційний вилов китів. Критики вказують на жорстокість методів полювання та ризики для популяцій, прибічники наголошують на сталості промислу та його ролі для прибережних громад. Очевидно, що остаточний баланс між економікою та екологією ще не знайдено.