В Україні можуть запровадити кримінальну відповідальність за незаконне добування копитних тварин

До кінця року в Україні з’явиться мисливська служба, по типу Нацполіції, – про це в інтерв’ю розповіла 24 Каналу  – Христина Юшкевич, повідомляє Криниця мисливця.
Поклавши руку на серце, ви можете назвати всі проблеми в секторі мисливського господарства України? Назвати справжні причини браконьєрства і бездіяльності державних органів?

Головній чинник – це відсутність ефективної єгерської служби. Справа в тому, що свого часу була звільнена значна частина штатних єгерів та мисливцезнавців. У результаті, сьогодні на одного єгера припадає більше 10 тис. гектар угідь. Це величезна територія, яку одна людина просто фізично не в змозі обслуговувати та патрулювати. Також єгерська служба практично не забезпечена транспортом та сучасними технічними приладами, які б допомагали при виявленні порушників.
У користуванні підприємств Держлісагентства лише близько 11% із загальної площі мисливських угідь (46 мільйонів гектар). Не менш важливу роль в цій ситуації відіграє і оплата праці працівникам єгерської служби. Зараз вона становить трохи більше 2 тисяч гривень. У мисливських угіддях інших користувачів єгері взагалі отримують мінімальну заробітну плату. Відповідно, такі невеликі гроші не можуть мотивувати людей ідеально виконувати свої обов’язки.
Також більшість інших користувачів мисливських угідь свідомо йдуть на порушення законодавства заради отримання фінансової вигоди. Наприклад, допускають полювання із забороненими приладами нічного бачення у нічний час.
Тому є ціла низка проблем, які призвели до такого великого відсотку випадків браконьєрства. Для прикладу, у порівнянні з минулим роком, кількість парнокопитних у підпорядкованих нашому агентству лісах зменшилася на 2,6 тисяч голів. І це, я вам скажу, досить велика втрата для мисливського фонду країни.
Світова практика показує, що для ефективної роботи потрібно створення спеціальної служби охорони мисливських угідь. Зокрема, на Заході створені мисливські служби, які займаються виключно патрулюванням угідь та контролем за дотриманням правил полювання.

Можете навести конкретні приклади?

Більшість порушень, які фіксуються нашими єгерами – це полювання без необхідних дозволів. Але є і такі випадки, від яких просто моторошно стає.
Ось, наприклад, нещодавно в Сумській області було звільнено заступника директора місцевого лісового підприємства, який хизувався фотографіями застреленого зубра. І це робив представник лісової охорони, який поставлений на це місце охороняти тварин. А він хизується вбивством червонокнижної тварини. У мене до таких людей жорстке ставлення. Їм не місце в оновленому Держлісагентстві.

Зрозуміло, що є проблеми. І що їх потрібно вирішувати. У вас є своє бачення, як це потрібно зробити і що, в першу чергу, треба змінити?

Ще у 2015 році ми запропонували ідею створення мисливської служби. Але фінансовий стан речей в країні не дозволив нам запустити цей проект. Зараз працюємо над тим, щоб залучили до цього проекту закордонних інвесторів. Сподіваюся, що до кінця року ми зможемо її запустити.
Крім того, зараз ми проаналізували стан мисливського господарства. Скажу відверто – він критичний. Я надала доручення напрацювати зміни до законодавства щодо посилення відповідальності за порушення правил полювання та використання державного мисливського фонду. І вже найближчим часом штрафи за незаконне полювання зростуть у кілька разів. Будемо пропонувати, щоб за незаконне добування копитних тварин було не адміністративне, а кримінальне покарання. Також хочемо збільшити суми відшкодування за нанесені збитки мисливському господарству. Це, до того ж,стимулюватиме розвиток єгерської служби.
Також у нас працюють телефони, куди можна подзвонити і повідомити про факти браконьєрства, чи, скажімо, незаконної вирубки лісів або загоряння. Телефонні лінії працюють цілодобово. І в будь-який момент можна подзвонити до нас за номерами (044) 235-56-20, 226-32-53,0-800-604-473 і розказати про виявлені факти правопорушення у лісовій та мисливській галузях. Ці заяви ми приймаємо не формально, як це робилося раніше, і працівники агентства зобов’язані на них реагувати.

Це ваші першочергові кроки. Що стосується довготривалої перспективи – у вас є уже певна програма дій?

Звичайно! Щоб мати повну і достовірну інформацію, яка буде постійно оновлюватися, необхідно створити державний кадастр обліку і чисельності мисливських тварин.
Також будемо ініціювати спрощення процедури надання у користування мисливських угідь та зменшення мінімальної площі, на якій вестиметься мисливське господарство. Зараз ця мінімальна площа становить 3 тисячі га. А за європейськими нормами – близько 1 тисячі га.
Однак, паралельно з цим ми запровадимо нові критерії та збільшимо контроль за веденням мисливського господарства іншими користувачами мисливських угідь. Це дозволить більш прискіпливо контролювати мисливські угіддя і, таким чином, зменшити відсоток випадків браконьєрства.
Розширені повноваження дадуть можливість контролювати плату за користування мисливськими угіддями. Адже сьогодні ця норма, хоч і прописана, але на ділі виконується формально. Фактично, ніхто за ці ділянки не платить. І змусити їх платити ми не в змозі.
На мою думку, цю плату потрібно направити до місцевих бюджетів, що дасть змогу отримувати щорічно значні суми, які спрямовуватимуться на розвиток місцевих громад.
Обов’язково потрібно розробити, як в європейських країнах, механізм відшкодування збитків, нанесених дикими тваринами сільському і лісовому господарствам. Наприклад, у Польщі кожне товариство і його члени несуть персональну відповідальність за відшкодування збитків. Якщо в мисливському господарстві не вистачило коштів на відшкодування збитків, сума пропорційно розділюється на всіх членів і стягується в примусовому порядку.
Окрім того, зараз у нас користувачі мисливських угідь подають статистичну звітність про великі вкладення у розвиток мисливського господарства. Проте, в реальності ведуть його збитково. Тому тут потрібно спільно з фіскальними органами запроваджувати перевірки фінансово-господарської діяльності цих користувачів мисливських угідь.
Все в комплексі дозволить нам не тільки поповнити державний і місцеві бюджети, але і застосувати більш досконаліші, сучасні методи контролю за веденням мисливського господарства. Це ті кроки, які дійсно суттєво знизять випадки браконьєрства і допоможуть реформувати мисливську галузь в Україні.

Ви згадали про мисливську службу. Можете більш детально розповісти про неї?

Якщо все ж таки нам вдасться залучити інвесторів до створення служби, на неї будуть покладені функції по боротьбі з браконьєрством, моніторингом якості ведення справ у мисливських угіддях та надання практичної чи навчальної допомоги мисливцям.
Створюватися ця служба буде за прикладом Національної поліції України. Будь-хто зможе подати заявку на участь у конкурсі. Пройти співбесіду, тестування і приступити до роботи. Це буде зовсім нова, ні нащо раніше не схожа структура. Заробітна платня буде збільшена. Мова йде про суму не меншу ніж 8 тисяч гривень на місяць.
Впевнена, що з кадрами у нас не буде проблем. Сьогодні в країні дуже багато ветеранів АТО. Хороших, чесних і патріотично налаштованих людей, які вміють поводитися зі зброєю. Більшість з них після демобілізації, залишилася без роботи. Створивши службу, ми не тільки зможемо кардинально змінити ситуацію в мисливській галузі, але і дати хорошу, достойну роботу тисячам ветеранів