Віктор Червоний: чотири проблеми сказу в Україні
В рамках Конференції з проблем сказу «Rabies Conference in Ukraine: Collaborate, Educate,Eliminate!», яка була організована ВООЗ, МОЗ, ЦГЗ, ДПСС з 18 по 19 жовтня на Львівщині була створена дискусійна група “Проблеми щодо співпраці та партнерства”. Про це повідомляє Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь.
Президент Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь Віктор Червоний окреслив чотири проблеми:
1. Не затвердження Лімітів та Норм відстрілу.
2. Відсутність обізнаності населення щодо важливості мисливства.
3. Практично не проводиться планове щеплення груп ризику.
4. Відсутній прогноз росту поголів’я при плануванні кампанії перорального щеплення лисиць.
Довідково:
СКАЗ — гостра контактна зоонозна інфекційна хвороба, яку спричинює нейротропний вірус сказу (англ. Rabies virus) із роду Lyssavirus. Характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі смертельним пошкодженням центральної нервової системи (ЦНС). Вважається, що сказом слід іменувати усі випадки енцефалітів, які спричинюють усі види вірусів, що входять до роду ліссавірусів[3]. Більш того, захворювання, які спричинюють різні ліссавіруси, вже реєструють під загальною назвою — «сказ».
УКРАЇНА СЬОГОДНІ:
Яскравий приклад Вінниччина, де керівництво обласні змушене було заговорити про проблему через різке погіршення ситуації зі сказом, що призвела до смертельних випадків. У 2022 році на Вінниччині вже зафіксували 2,5 тисячі звернень через укуси тварин зі сказом. А цьогоріч лише за 9 місяців зареєстровано понад 2800 таких звернень. У зв’язку з цим, начальник ОВА Сергій Борзов провів нараду з керівництвом ГУ Держпродспроживслужби у Вінницькій області, ГУ НП у Вінницькій області, начальниками районних військових адміністрацій, а також представниками органів, відповідальних за лісову і мисливську галузі щодо вирішення питання регуляції чисельності червоних лисиць. «У зв’язку із введенням воєнного стану та забороною полювання, в області почастішали випадки захворювання лисиць на сказ. Тварини заходять на подвір’я людей і становлять загрозу для мешканців» – резюмував начальник ОВА.
Тим часом, поки належно не моніториться ситуація або приховується офіційна статистика, моніторинг інтернет-мережі стосовно частоти повідомлень про сказ лише по лисиці рудій показав зростання цих випадків на 59% у 2022 році порівняно з 2021, коли регулювання чисельності ще було дозволене.Хочу помилятися, але думаю, що по результатам 2023-го ми ймовірно вийдемо на +100-150% випадків відносно 2021 року, і то лише по сказу. Про це свідчать зокрема і свіжо оприлюднені тенденції з тієї ж Вінниччини. За 9 місяців нинішнього року тут рабічну інфекцію лабораторно підтверджено у 2,5 рази більшої кількості тварин ніж за аналогічний період минулого року…
Окрім того, нам відомо про мінімум 3 випадки загибелі людей від сказу впродовж осені поточного року на Вінниччині, Київщині та Харківщині. По ще майже десятку смертельних випадків, є підозра на приховування інформації, адже судмедексперти виписують з моргу потерпілих з причиною загибелі – «енцефаліт». Два подібні прецеденти зокрема нещодавно були зафіксовані на Сумщині в Конотопській громаді. Отож, аналізуючи поточні тенденції від Сходу до Заходу країни, ми можемо констатувати, що вже стоїмо на порозі катастрофи – епізоотичної бомби, яка от-от вибухне, якщо не вжити термінових заходів.
МИСЛИВЦІ І БОРОТЬБА ЗІ СКАЗОМ
В уяві противників полювання для подолання сказу достатньо розкидати в лісах приманки з вакциною і, повісивши мисливську рушницю на гачок, сісти і чекати результату. Що ж насправді?
Світовий досвід свідчить, що пероральну імунізацію необхідно проводити двічі на рік мінімум 5 років поспіль, а в середньому – 10 років. Вирішальний вплив на успіх цих кампаній мала частка території країни, ураженої сказом, площа проведення вакцинації і щільність популяції хижака. Ліквідація лисячого сказу в Європі була б неможливою без мотивації і тісної співпраці ветеринарів і мисливців – і це не наша вигадка, це висновок Європи.
Після проведення кожної імунізації мисливці відстрілювали лисиць – для моніторингу поглинання приманки та серологічної реакції на вакцину.
Німеччина стала однією з перших країн, де почали проводити пероральну імунізацію лисиць, запровадивши так звану «Баварську модель». Ставку зробили саме на мисливців-волонтерів, які розподіляли приманки з вакциною на своїх угіддях.
За міжнародними рекомендаціями, щороку необхідно добувати 2-4 лисиці з кожних 100 км2 території, щоб аналізувати ефективність вжитих заходів. Органи влади Німеччини мотивували мисливців проводити полювання, виплачуючи винагороду за кожну добуту для діагностики тварину.
З часу початку вакцинації і до ліквідації сказу в Німеччині пройшло 23 роки, було проведено 62 кампанії і охоплено 88% площі країни.
Чи значить це, що в Німеччині припинили полювати на лисиць? Ні, в сезон 2021/2022 років німецькі мисливці добули 421 000 лисиць.
Досвідом Німеччини скористалась і Фінляндія. Під час проведення кампаній з пероральної імунізації влада спонукала мисливців добувати по 4 лисиці на кожні 100км2 площі для ветеринарного контролю. Для чого асоціаціям мисливців виплачували винагороду за кожну добуту тварину.
В 2021 році у Фінляндії добули 40 000 лисиць.
Чому ж мисливці Німеччини і Фінляндії продовжують добувати щороку так багато лисиць? Відповідь надають дослідники з Польщі. Вони дійшли висновку – сказ був одним із основних факторів, що обмежував популяцію «рудої», а вакцинація разом з іншими чинниками призвела до стрімкого збільшення кількості лисиць в країні. Тому там закликали мисливців не нехтувати полюванням на цього хижака, в основному для того, щоб зберегти дрібну дичину. Полювання на лисиць у Польщі не лімітоване, а якщо в угіддя заселили зайців, фазанів чи куріпок – дозволене протягом усього року.
На думку польських науковців, для контролю популяції лисиці необхідно добувати 100-150% «весняної» чисельності лисиці, а якщо популяцію необхідно скоротити – полювання має бути ще інтенсивнішим. У 2022 році в Польщі план добування становив більше 200 000 лис.
В Англії лише професійні єгері щороку добувають 70 – 80 тис. лисиць, не враховуючи полювання мисливців.
ЯК ДІЯЛИ / ДІЯТИМУТЬ В УКРАЇНІ?
Першу масову кампанію з пероральної імунізації у всіх областях України провели у 2018-2019 рр. Нажаль, через війну в Україні в 2022 році вона не проводилась, взяти під контроль хворобу в природі не вдалось. Варто зайти в розділ новин на сайті Держпродспоживслужби, щоб побачити, як почастішали випадки сказу. Тому в 2023 році ми розпочали все «з чистого аркушу». Це означає, що за умови дотримання усіх вимог у проведенні імунізації, результатів нам доведеться чекати ще кілька років.
До того ж, військові адміністрації мають надати дозволи на добування лисиць з метою контролю ефективності проведення кампанії. І це не забаганка українських мисливців, як бачимо, це загальноприйняті в Європі і світі вимоги.
І тепер, опираючись на цифри, ми бачимо, що інтенсивно полюють на лисиць навіть в країнах, які змогли подолати сказ, саме для того щоб він не повернувся. Так вже вийшло, що жителі великих міст не можуть сповна відчути на собі результати стрімкого збільшення чисельності рудої хижачки, чого не скажеш про жителів сільської місцевості і мисливців, які бачать ситуацію з польовою дичиною. За останній рік навіть новин про напади лисиць на людей, хатніх тварин, курей стало в рази більше, а скільки таких випадків залишилось поза увагою ЗМІ?
Отож, давайте керуватись здоровим глуздом, і пам’ятати, що коли ми говоримо про полювання (особливо під час війни), ми говоримо виключно про регулювання чисельності диких тварин. Саме такими принципами керується весь цивілізований світ.