Влучність та надійність або для чого потрібні самозарядні мисливські карабіни
Нині в мисливській діяльності людини виникли певні зміни. Наприклад, завдяки біотехнічним заходам у країнах Скандинавії за 2008 рік добуто 300 тис. лосів, що є значним чинником підвищення ефективності агропромислового сектора економіки та продовольчих національних програм зокрема.
За рахунок впровадження оптимальних технічних рішень підвищилася влучність бойових гвинтівок. Зокрема на озброєнні армії та поліції у ФРН знаходиться самозарядна снайперська гвинтівка ПССГ-1, а на озброєнні армії та морської піхоти США – самозарядні снайперські гвинтівки М-21 та СР-25, які за влучністю на середні дистанції (до 300 м) не поступаються високоточним багатозарядним снайперським гвинтівкам. При цьому в порівнянні з багатозарядними снайперськими гвинтівками, в самозарядних снайперських гвинтівках є одна незаперечна перевага: швидкострільність без втрати ефективної влучності.
Підтвердження цьому – бойовий досвід Другої світової війни: відомий снайпер вермахту, обер-єфрейтор, нагороджений рицарським орденом з мечами – нагородою вищого офіцерського складу, знищив із самозарядної снайперської гвинтівки СВТ-40 взвод радянських снайперів-дівчат на бойових позиціях з дистанції до 300 метрів, а із самозарядної снайперської гвинтівки Вальтер-43 роту радянських солдатів у траншейних окопах. Це – висновком про те, що снайперські самозарядні гвинтівки дуже ефективні при веденні сучасних локальних конфліктів низької ефективності при використанні незначних за чисельністю збройних формувань. Сучасний досвід західноєвропейських і північноамериканських мисливців використання самозарядної мисливської зброї свідчить про те, що більша кількість пострілів за той же проміжок часу по великій копитній дичині зменшує вірогідність появи недобраних підранків. Таким чином, для підвищення ефективності полювання та для зменшення чинників прихованого браконьєрства – підранків, доцільно використовувати на полюванні самозарядні карабіни підвищеної влучності та надійності».
Найвідоміші фірми, які виготовляють самозарядну вогнепальну зброю: Hecklee&Koch, Browning, Remington, Winchester, Benelli, а також такі фірми, виробники високоякісної мисливської вогнепальної зброї, як Merkel Verney-Carron, пропонують самозарядні карабіни для полювання.
Так, зокрема, Merkel – не новачок у виробництві зброї – нарізні мисливські одноствольні карабіни виготовляє ще з першої половини ХХ ст. Це були магазинні карабіни з ручним перезарядженням, замком поздовжньо-ковзного типу з поворотом на основі замка системи Mauser-98. Високою якістю між них вирізнялися механізми Merkel 196 зі стволом із нержавіючої сталі Boehler Antnit та крупнокаліберні Merkel 194 Cirosswild, зі стволом марки Boehler Special.
На початку третього тисячоліття (у 2004 році) фірма розробила й запустила у виробництво магазинний карабін Merkel KR1 зі стволом, що знімається, та ручним перезарядженням. Його перевага в ергономічному дизайні та конструкції затвора, який з’єднаний кришкою ствольної коробки та рухається разом з нею в подовжньому напрямку й широко відчиняє патронник. Ця обставина не зменшує ймовірність перекошення гільзи у ствольній коробці й уберігає її від бруду.
В 2006 році фірма випустила свій перший самозарядний карабін Merkel SR1.
Перед запуском у виробництво самозарядного карабіна Merkel SR1 фірма провела моніторинг щодо визначення ефективних технічних рішень, які б максимально задовольняли потреби клієнта.
Конструктори компанії Merkel зважили на всі особливості конструкцій зразків, що наведені вище, й зуміли створити свою модель самозарядного карабіна – Merkel SR1.
Без сумніву, що з технічного боку прототипом SR1 є саме самозарядний карабін SLB 2000 Hecklee&Koch
Як і чекали від Merkel, із найвідоміших механізмів перезарядження, фірма віддала перевагу найнадійнішому – газовідвідному.
Надзвичайна надійність газовідвідної системи була доведена спеціальним тестом, який провели співробітники німецької випробувальної станції зброї. Було проведено 1500 пострілів при температурі від – 25 до + 35° С. Використовувався калібр 9,3х62 та одинадцять різних типів боєприпасів з вагою куль від 11 до 19 грамів. Всі постріли були проведені без будь-якого збою механізму заряджання й екстракції гільзи.
Карабін розробляли професійні дизайнери, що зарекомендували себе у проектуванні німецьких автомобілів високого класу. Працювали в тісному контакті з кваліфікованими зброярами фірми, кожну деталь опрацьовували з позиції використання карабіна на різних видах полювання.
У прицілі використана наживна планка BATU завдовжки 140 і завширшки 10 мм із контрастною лінією і червона світловолоконна мушка. Такий приціл дозволяє стріляти навскид, що найчастіше потрібно на облавному полюванні.
Самозарядний карабін Merkel SR1 відповідає сучасним вимогам технічного дизайну, ним зручно користуватися – все під руками.
Компактний (загальна довжина 1070 мм), не дуже важкий (3,2 кг.), зі стандартним стволом завдовжки 500 мм, зручний, з м’якою віддачею.
Стандартний магазин уміщує два патрони з третім у патроннику ствола – це відповідає українському мисливському законодавству й є цілком достатньо на будь-якому полюванні.
Алгоритм зарядження карабіна простий та зрозумілий: запобіжник поставити в положення «Безпечно», відтиснувши його вправо, затвор відтягнути назад та зафіксувати, припіднявши кнопку фіксатора затвора. Заряджений магазин передньою частиною вставити в замкову коробку й притиснути рукою до фіксації. Потім потрібно відтиснути кнопку фіксатора вниз, при цьому затвор рушить вперед і подасть патрон із магазина в патронник ствола. Тепер можна зняти магазин, додати в нього патрон та поставити його на місце. Карабін повністю заряджений трьома патронами і перед пострілом достатньо переключити запобіжник.
Купчастий бій гарантується фірмою-виробником і підтверджується численними власниками цієї зброї.
Творці ґрунтовно продумали конструкцію карабіна й врахували позитивні й негативні сторони своїх конкурентів – це грамотно сконструйована зброя, з якою можна успішно полювати й сягати відмінних результатів.
Поява Heckler&Koch SLB 2000, однозначно, продемонструвала усталену тенденцію розвитку напівавтоматичної мисливської зброї, що підкріплена великим попитом на неї.
На українському ринку мисливської вогнепальної зброї з’явився самозарядний карабін Benelli Argo. Цей карабін вирізняється легкістю й маневреністю, але в процесі його експлуатації виявлено нестабільність влучності бою. Benelli Argo не тішить мисливців показниками свого бою. Більше того, купчастість попадання, може інколи змінюватись за якимось незрозумілим законом. Причина, мабуть, у конструктивних недопрацюваннях цієї зброї. Хоча виважений ствол і зміщений до казенного зрізу ствола газовий двигун (боковий газовідвідний отвір у стінці ствола й поршень затворної рамки) при відповідній доводці дозволить отримати збалансовану і відносно влучну зброю. У розвинених країнах доводку здійснюють у зброярнях (майстернях), де займаються кастомізацією вогнепальної зброї. Зокрема типу Гавермент 191 А1 Кольти, що не вирізнялися влучністю, після кастомізації показували чудеса влучності.
Популярний Browning BAR II відрізняється доволі складним за конструкцією газовим вузлом, який без певних навиків краще не розбирати зайвий раз. Він взагалі погано пристосований для чищення зброї, його надійність та влучність поки що ніким не перевірена. За результатами системного аналізу інформаційних джерел, проведених автором, установлено, що карабіни Browning BAR найчастіше використовуються під час полювання на особливо небезпечних хижаків.
Перший модульний самозарядний карабін Heckler&Koch мод. SLB 2000 складається з великої кількості деталей, які виконані зі спеціального пластику.
УСМ цього карабіна має дуже складну конструкцію. В ньому застосовані такі технічні рішення, як у найвідомішій та перспективній штурмовій гвинтівці G 36, фірми-виробники H&K, а також у перспективній штурмовій гвинтівці ХМ8 для армії США, що дозволяє підвищити їхню ефективність по відношенню до штурмової гвинтівки М16А3 у 1,5 раза.
Вказані особливості проаналізованих самозарядних карабінів Merkel, Benelli, Browning, H&K дають мисливцю можливість вибрати зброю для полювання.
Вадим БОЛЬШАКОВ,
“Лісовий і мисливський журнал”