З початку року до Переяслав-Хмельницького районного УТМР прийняли 35 молодих мисливців

З 12 листопада відкривається сезон полювання на хутрових звірів. Триватиме до 28 січня, а до 28 лютого – лише на лисицю під наглядом єгерської служби. Напередодні наш кореспондент зустрівся з головою Переяслав-Хмельницького районного УТМР (Київська область), директором мисливського господарства “Переяславське” Іваном Радіоненком (66 років). Проте спочатку розмова пішла не про особливості чергового мисливського сезону, а про те, що цього року УТМР відзначає вже 95 років з часу свого заснування і є однією з найстаріших громадських організацій країни.

– Іване Олександровичу, не так давно у публікації про причини депопуляції диких кабанів ви, крім іншого, вже розповідали, що на Переяславщині товариство, яке очолюєте, має 75 тис. га мисливських угідь. А скільки членів зараз до нього входить?

– Близько 700 жителів міста й району. Це менше, ніж, скажемо, років 20 тому. Тоді у товаристві було близько 1200 мисливців. І поступово їх число зменшувалося. Можливо, ще й через те, що потрібно щорічно сплачувати членський внесок. Зараз він – 400 грн. з людини. Бо загалом людей, які мають мисливську зброю, у нас значно більше. Проте вони не мають права на полювання.

Та ось вже з початку цього року ми прийняли 35 молодих мисливців. Мисливство – захоплення прадавнє. І людей завжди тягне походити з рушницею, поспілкуватися з природою.

– З нагоди річниці товариства проводилися якісь урочистості?

– Більше відзначалося в нашій обласній організації. А тут ми провели збори, прийшов хто хотів. Зокрема, від президії обласної ради УТМР подяки вручив головам мисливських колективів Івану Волошину з Єрковець, Миколі Ботвині із Студеників, Олександру Кужільному з Ташані, нашим єгерям.

– Ви не лише даєте дозволи на полювання, а й турбується про диких тварин в мисливських угіддях. Можливо, маєте спонсорів у цій справі?

– На постійній основі у нас працює шість досвідчених єгерів. І, звісно, щорічно заготовляємо різні матеріали для підгодівлі. Скажемо, ще у травні, коли листя на деревах найбільш соковите, заготовили 1,5 тис. віників з липи, берези, осики. І підсушували їх, і пересипали сіллю. Також придбали 300 кг солі, 5 тонн зерна кукурудзи. Все це зберігаємо на нашій базі на Дніпрі в урочищі Чубуки, а взимку будемо робити годівельні майданчики і підгодовувати тварин. Раніше кукурудзи заготовляли до 10 тон на сезон, але ж зараз кабанів у нас майже немає. Купуємо за кошти членських внесків, щодо спонсорів, їх не так багато. Допомагає нам відомий у Переяславі підприємець Володимир Куковальський. Він дійсно почесний член нашого товариства.

– Як з поголів’ям тварин, на що нинішній рік багатий?

– Цього року піднялося поголів’я зайчика. Думаю, це залежить і від природи, і від господарської діяльності. Скажемо, в минулі роки, бувало, на одному полі мисливці знаходили по 6-8 загиблих зайців. В багатьох господарствах використовуються такі сильні хімікати (гербіциди, пестициди), що звірі гинуть від них. По-друге, зараз подекуди в господарствах за комбайном, що збирає зерно, одразу ж пускають техніку для дискування або оранки. Сцепки завширшки по 20-30 метрів. Заєць не знає, куди діватися. Присів і загинув під технікою. Але зараз зайців немало.

Лисиць теж багато розвелося. Будемо знищувати. Їх надвірна кількість небезпечна. Вони є переносниками такого серйозного захворювання, як сказ. Раніше, коли їх хутро більше цінилося, мисливці з під землі доставали. Був період, коли хутро лисиць зовсім знецінилося, але зараз його вартість знову зростає. Наприклад, минулого року шкірка коштувала 150-200 грн.

– То на кого оце вже із завтра мисливці почнуть полювати?

– Із хутрових звірів по відстрілочних картках (зараз вартість однієї 300 грн.) лише на зайчика, лисичку, єнотовидну собаку, останніх небагато, але є в наших угіддях. Ну, і вовк, якщо зайде, то теж потрібно відстрілювати. Вони можуть заходити із Чорнобільської зони, із Чернігівської області, де багато лісів. Я особисто відстріляв штук шість, але було це давно, останнього – років шість тому. Вони йдуть туди, де є кормова база і менше їх турбують. Та намагаємося лише де вовчій слід побачили, відстрілювати їх. Досвідчені мисливці, єгеря швидко зрозуміють, якщо в угіддях з’явився вовк.

Для полювання на козулю вже потрібно ліцензію. А от на лося полювання взагалі заборонене. Варто ще сказати, що продовжується сезон полювання на пернатих. Зараз вже почала йти перелітна качка, а ще пізніше будуть перелітні гуси.

– Крім переяславців, до вас в угіддя приїжджають полювати й гості?

– Так, це вже традиційно. Багато приїжджає мисливців з Києва, буває, цілими організаціями. До того ж ще у 2012 році проходила перереєстрація мисливських угідь. І з того часу й до сьогодні п’ять районних організацій УТМР на Київщині, в тому числі і сусідня Бориспільська, ще й до сьогодні не зробили цієї перереєстрації, тобто увесь цей час полювання у них заборонено. Мисливці з цих районів на полювання також приїжджають до нас.

На відкриття сезону ми створюємо шість рейдових груп, до яких, крім наших єгерів, входитимуть також працівники лісгоспу та поліції. Вони контролюватимуть дотримання правил полювання. Ці рейдові групи працюватимуть і в подальшому у дні полювань. У виявленні браконьєрів, порушників правил полювання можуть брати участь і мисливці-члени нашого товариства. Навіть відповідно до нашого статуту кожен мисливець має право підійти до іншого мисливця і перевірити його документи.

– Диких тварин, які є в угіддях, якось підраховують? Бо може скластися таке враження, що сотні наших мисливців та ще й приїжджі вийдуть і перестріляють все, що є.

– Підрахунок проводиться обов’язково. Після закінчення сезону полювання збираємо групу мисливців, до двох десятків, виїжджаємо на різні ділянки угіддя і визначаємо кількість методом прогону. Це означає, що більшість учасників акції розтягуються в лінію і, створюючи шум, йдуть в один бік. В цей час обліковці стоять у певних місцях і дивляться, скільки і яких звірів тікає від цього шуму. Потім визначаємо за формулою: скільки і яких звірів перебуває на такій чи іншій території. Підрахунок, звичайно, не точний, але загальноприйнятий.

– Як з полюванням на більш рідкісних звірів, скажемо, бобри, борсуки, куниці?

– Для полювання на бобра потрібно брати ліцензію. Її вартість 1 тис. грн. дуже рідкісні випадки, щоб хто брав такі ліцензії. У борсука ціниться жир, але їх мало і полювання на них заборонено. Водиться у наших лісах і куничка, але ні на неї, ні на білок, як ото де в Росії, у нас не полюють.

– Мисливство це – дороге захоплення. Скільки, наприклад, зараз може коштувати лише рушниця?

– Звичайні двостволки – від 6 до 20 тис. грн. Традиційно – це російського виробництва (Іж, ТОЗ). Ті, що привозять із далекого зарубіжжя від відомих виробників, вже можуть коштувати від 100 тис. грн. і далі. У деяких наших мисливців теж є доволі дорога мисливська зброя. Не дешево коштує і все інше мисливське спорядження. Проте далеко не всі не те що гоняться за цим, а й звертають на це особливу увагу. Багато мисливців приходять на природу, щоб поспілкуватися, відпочити, обмінятися якимись мисливськими бувальщинами і таке інше.

– А ще ж є полюють із собаками?

– Так, але у такому випадку на мисливську собаку обов’язково повинна бути відмітка у відповідному мисливському паспорті від ветеринарної служби, що собака здорова.

Є багато мисливців, які полюють лише із собаками і на дичину, і на тих же зайців. Це кому що до вподоби. Є мисливці, які спеціально тримають норних собак (такси, ягди, фокстер’єри). У нашому УТМР мисливські собаки на обліку не стоять, але вони повинні бути на обліку республіканській федерації собаківництва, де їм повинні видавати паспорти. Це – обов’язково.

Леонід МІЛЮТІН

Джерело: Вісник Переяславщини